Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський
Дослідники з Інституту Френсіса Кріка та Ліверпульського університету Джона Мурса вперше секвенували повний геном давнього єгиптянина, який жив близько 4500–4800 років тому — у добу перших пірамід. Це дослідження стало проривом у вивченні походження населення Єгипту і опубліковане в журналі Nature.
Історична подія стала можливою завдяки аналізу зуба людини, похованої у селі Нувайрат за 265 км на південь від Каїра. Його рештки були передані до музею у Ліверпулі ще за колоніальних часів. Як з'ясувалося, людина жила в перехідний період між Ранньодинастичним та Стародавнім царствами, і була похована в глиняному горщику в гробниці на пагорбі. Штучне муміфікування тоді ще не було поширене, що й допомогло зберегти ДНК.
Аналіз показав: 80% його генетичного походження — північноафриканське, ще 20% — з території сучасного Іраку, тобто Месопотамії, частини історичного Плодючого Півмісяця. Це перше підтвердження міграцій і змішування населення на території Єгипту саме на генетичному рівні, яке до цього було лише гіпотезою, заснованою на археологічних знахідках.
«Ми змогли скласти повну картину життя цієї людини, поєднуючи дані з його ДНК, кісток і зубів», — розповідає Адлін Морез-Якобс, провідна авторка дослідження. — «Маємо надію, що в майбутньому більше зразків дозволять точніше визначити, коли почалася ця міграція зі Сходу».
Окрім геному, команда вивчила хімічні сліди в зубах, які підтвердили, що ця людина виросла на території сучасного Єгипту. Дані з кістяка засвідчили: це був чоловік середнього зросту, який, імовірно, займався гончарством або подібною фізичною працею, оскільки мав характерні сліди від сидіння з витягнутими ногами і повторних рухів руками.
«Сліди на кістках — це підказки до його повсякденного життя», — зазначив професор Джоел Айріш із LJMU. — «Наприклад, збільшені сідничні кістки, активність рук і артрит правої ноги вказують на роботу за гончарним кругом. Проте його поховання виглядало вельми престижно — це нетипово для простого ремісника. Можливо, він був дуже успішним».
Це перший повний геном із Стародавнього Єгипту, попри 40-річні спроби науковців видобути ДНК з мумій. Сучасні технології нарешті подолали бар’єр, що унеможливлював збереження ДНК у спекотному кліматі.
«Ми змогли відсіяти зовнішнє забруднення і нарешті отримали чистий геном — це новий етап у вивченні стародавньої історії Єгипту», — підсумував Понтус Скоглунд, керівник лабораторії стародавньої геноміки в Crick Institute.
