Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський
На горі Дігерварден в центральній Норвегії археологи знайшли другу з пари доісторичних лиж, датованих приблизно 1300 роками тому. Її виявили всього за п’ять метрів від місця, де сім років тому знайшли першу. Танення льодовиків через глобальне потепління відкриває дедалі більше артефактів, що стимулює нові дослідження в горах.
Програма Secrets of the Ice, започаткована музеєм у Осло, займається дослідженням таких знахідок. Ларс Голгер Піле, археолог і співдиректор ініціативи, назвав ці лижі "найкраще збереженою парою доісторичних лиж у світі".
За словами Піле, відкриття свідчить про активне використання гір узимку людьми епохи заліза. Завдяки чудовому збереженню, включно з кріпленнями, можна створювати точні копії і тестувати, як саме стародавні люди каталися на лижах.
Цікаво, що одна лижа виготовлена з берези, інша — з сосни. Хоча вони й різні, їх близьке розташування і радіовуглецеве датування свідчать, що вони використовувались як пара.
Щоб знаходити такі артефакти, археологи ідентифікують льодовикові ділянки, які не рухаються — саме в них найчастіше зберігаються об’єкти. Допомагають як супутникові знімки, так і місцеві жителі — зокрема пастухи оленів.
"Те, як люди адаптувалися до змін клімату в минулому — одна з найбільш вражаючих знахідок", — каже Піле.
Наприклад, під час Малого льодовикового періоду в пізньоантичну епоху (535–660 рр. н.е.) місцеве землеробство постраждало через похолодання. У відповідь громади активізували полювання на північних оленів, що видно з великої кількості загублених стріл на льоду.
Нещодавно знайдені лижі — ще один доказ того, що люди використовували високогір’я взимку. Раніше подібні знахідки траплялися переважно в низовинах, що натякало на більш рівнинне пересування.
Щоб краще зрозуміти кліматичний контекст, дослідники звертаються до дендрохронології. За словами Ніколь Деві, палеокліматолога з Колумбійського університету, дані з деревних кілець дозволяють простежити кліматичну історію за сотні й тисячі років — на відміну від метеоспостережень, які охоплюють лише останні 100 років.
Проте пов’язати артефакти з кліматичними даними не завжди просто. Як наголосив Піле, зв’язок між археологічними знахідками та палеокліматом поки що досліджений недостатньо — але саме тут криється великий потенціал гляціальної археології.
