Бабуся Лукавиця - фентезійний жіночий архетип Обухова в оптиці нейромереж

В інший період часу я думав над тим, як оживити обухівські перекази, позбавлені чітких образів і тому придумував свої місцеві архетипи.

Один з них - БАБУСЯ ЛУКАВИЦЯ, щось середнє між дохристиянською дріадою однойменної річки; пізніше трансформованою у сумну і мудру берегиню хуторів вздовж Лукавиці (Кобрини).

Спочатку я перепробував купу містичніших варіантів, але останній перегляд "Американських богів" дався взнаки і у мене щоразу виходила якась демонесса на фоні хрестів, з очами - променями - Мама Бріджит на пенсії. Тільки біла, старша і в хустці.

Тут варто зауважити, що використовувана мною звязка текстової нейромережі Gemini і візуальної Copilot - потенційно продуктивна. Головне - самому чітко уявляти бажане. Уявляти і описувати. В ідеалі - англійською. Кароче, вчитися і вчитися.

Так чи інакше, на виході цього 15-ти хвилинного творчого коїтуса текстового і візуального ви можете бачити:

• БАБУСЮ ЛУКАВИЦЮ (видуманого обухівського міфічного персонажа, жіночий архетип ("душу") міста);
• ХРЕСТ НА ПЕДИНІ (той-самий-хрест на тій-самій-горі);
• ЮДИНА, ДРАНА і інші (ті-самі-гори напроти тієї-самої-гори);
• ХУТІР в районі вул. 8 березня (хутір в заплаві річки під горою);
• РІЧКУ ЛУКАВИЦЮ (КОБРИНУ) - звивається згідно з назвою (староукр."лука", пол."лентавиця").
• ВОСКРЕСЕНСЬКУ ЦЕРКВУ (одну з перших церков на іншому березі цього радше "ручая" (Похилевич чи Фундуклей, по памяті).

Приколи приколами, але +- ( і дуже схематитично), звичайно, так цілком могла виглядати територія Обухова в районі вул. 8 березня у Центрі. Столітті так у 18, першій третині.

Принаймні, такими є мої асоціації.