Джерело: chesno.org
На цьому тлі у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови, який визнає чинну місцеву владу легітимною до моменту, коли з’являться умови для голосування. Ініціативу подали 35 народних депутатів, серед них — керівництво парламенту та представники профільного комітету з питань державної влади та місцевого самоврядування, що дає підстави прогнозувати підтримку документа.
Як ідеться в колонці Ірини Корженкової на ресурсі руху ЧЕСНО, безперервність влади на місцях у воєнний час — питання не лише політичної стабільності, а й безпеки громад: від рішень рад і виконкомів залежать робота критичної інфраструктури, фінансування ремонтів, доступ до гуманітарної допомоги й соціальних виплат.
Авторка наголошує, що перенесення виборів у кризові періоди — не унікальна практика. Під час Першої та Другої світових війн вибори відкладали Велика Британія, Франція, Данія та Фінляндія. Через пандемію COVID-19 у світі було відтерміновано понад 80 виборчих процесів; вибори переносили також через стихійні лиха — як у США після урагану «Сенді» (2012) та в Японії після землетрусу й цунамі (2011).
Водночас рішення має ризики: відсутність регулярного оновлення мандатів може спричинити «застій» у громадах із неефективними керівниками та підживити підозри в нелегітимності. Тому ключовим завданням стає збереження довіри через прозорість і підзвітність: публікацію рішень, регулярні звіти, цифрові інструменти зворотного зв’язку, дорадчі громадські ради й онлайн-консультації.
Окремий виклик — уже зараз готуватися до післявоєнних виборів: створити механізми голосування для ВПО, визначити представництво громад, що зазнали руйнувань, і безпечні виборчі округи. ЧЕСНО підкреслює: постанова про безперервність роботи місцевого самоврядування — вимушений компроміс у реаліях війни, але легітимність влади врешті залежить від щоденної прозорої роботи посадовців та відкритого діалогу з людьми.
