Бог, етимолог і поліваріативність обухівських топонімів

Кажуть, що бог і етимолог можуть ВСЕ. Про другого я можу стверджувати майже з повним переконанням.

Приміром, відносно нещодавно я утвердився у балтському походженні назви р. Кобрина і підвів під це сематичну базу (чит. ОБУХІВСЬКІ ВОДОЙМИ В СВІТЛІ БАЛТСЬКОЇ ТОПОНІМІКИ - http://surl.li/ehfmp).

Власне я і зараз впевнений у тому, що ця назва привнесена. Не впевнений лише в тому ким. Точніше, попередня гіпотеза про походження назви вкотре підкоректувалася і набула нових відтінків. Втім, про це іншим разом.

Сьогодні про КУКСУ (інша назва "Куцина гора") – маловідому гору середмістя Обухова.

Отже, що ми знаємо про неї:

ГЕОГРАФІЯ

• Розташована між південним схилом плато г. Педини і Зеленою горою. З одного боку – Гайдамацький яр, з іншого – безіменний.

ГЕОЛОГІЯ

• Гора – невеликий, вузький «останець» - надзаплавний мис правого берега р. Кобрина

АРХЕОЛОГІЯ

• Недалеко від неї багатошарова пам'ятка Обухів 17

"НЕ МІСТИКА"

• Педина, Драна гора і Кукса утворюють чи не рівнобедрений трикутник, втім, шукати в цьому містику годі, її там немає.

СЬОГОДНІ

• Нічого особливого на горі немає, крім штучного «вудхенджа» з досить молодих дубів. На жаль (чи на щастя) це чиясь приватна власність. Побудуй будинок на початку гори і ти бачитимеш частину долини Кобрини + її притоки (Гайдамацький яр). - (КАПИЩЕ БЕЗ КУМИРА ЯК ТЕМЕНОС БЕЗ КЛЮЧІВ - http://surl.li/ehfmv)/

Фото, котре Ви бачите це кінець 70-поч. 80-х 20 ст. На ньому обійстя пращурів Nata Chayka + схил Кукси ще БЕЗ акації.

Що стосується етимології, то як і у вище зауваженій ситуації з Кобриною варіантів безліч.

Перший, найпростіший і логічний це Кукса – відантропонімний топонім. Іншими словами жив собі дід на ймення Кукса (Кукша) – от гору так і назвали. Втім, враховуючи її форму, склад і тд. в основі назви також можуть бути:

1. КУ́КСА «залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальців»
2. КУ́КСА «заплетена і закручена на голові жіноча коса»
3. псл. kuk(s)a, пов’язане з kuča «купа»;
4. споріднене з лит. kaũkaras «горб», а також – з іншими ступенями чергування – з лит. kukurs «горб», kucitaḥ «зігнутий, закручений», гот. hauhs «високий», дісл. haugr «горб», іє. *keu-/kou- «зігнутий, опуклий»;
5. куконосыи «горбоносий», п. kuks «стусан, штурхан»;
6. куконосыи «горбоносий» давньоруська *keu-/kou «зігнутий, опуклий"».
7. ЩЕ:

• ку́ка «кулак»
• kuča «купа»
• kukurs «горб»
• [kuča] «грудка глини; локон волосся»,
• лн. kúča «чуприна; пасмо волосся»;

Іншими словами, як і в ситуації з Кобриною («каубр» - вершина (хоча є і «джерело») Кукса може бути похідною не від персонажа, а від форми («купа», «горб»). Подібна етимологія цілком притомна, якшо врахувати що так «кукс» в Обухові до сотні.

А без дерев гора реально схожа як на «культю, обрубок» так і просто на «горб».

Іншими словами, більш актуальним є зрозуміти наскільки давньою є ця назва, початки котрої варто шукати в давньоруській і тд (до готів я би не спускався, це занадто) семантиці ("горб") чи значно пізніший (ранній модерн +) - дід, каліка абощо.

Відтак, питання про походження напряму корелює з давністю назви, архаїчною чи більш модерною.

***

Головне правило етимолога – шукати різні варіанти, оскільки утвердження в одному єдиному помилкове у всіх відношеннях.

Приклад: як мінімум кілька цікавих обухівських топонімів (Козарів шпиль, Лукавиця, Кобрина, Кукса, Гощів і тд) – поліваріативні.

***

СКРІНИ:

1. Кукса (на фоні) - остання четверть 20 ст.
2. Скріни з карти Обухова 1837 року.
3. Ранкове фото "вудхенджа" на Куксі дворічної давнини
4. Скріни зі статті В.П. Шульгач "Написи з праслов'янської антропонімії".