Джерело: phys.org
Науковці та політики не мають єдиної думки щодо того, що таке "біологічна стать". Для деяких це гени, для інших — анатомія, гормони чи здатність виробляти гамети (сперматозоїди або яйцеклітини). Проте трансжінки, які проходять гормональну терапію чи хірургічні втручання, кидають виклик традиційним уявленням про стать.
У ХІХ столітті стать визначали за зовнішніми статевими органами. Згодом увагу звернули на внутрішні анатомічні ознаки, такі як наявність яєчників чи тестикул. У XX столітті з'явилися хірургічні процедури, які дозволяли змінювати анатомію. Наприклад, у 1970-х суд у Нью-Йорку визнав тенісистку Рене Річардс жінкою після операції зі зміни статі.
Однак навіть у той час визначення біологічної статі залишалося суперечливим. Деякі феміністки, як Дженіс Реймонд, вважали, що трансжінки залишаються чоловіками через соціалізацію в дитинстві, хоча це не було біологічним аргументом.
Сучасні законопроєкти намагаються закріпити поняття статі через здатність виробляти гамети. Це визначення виключає трансжінок із категорії "жінок", незалежно від їхніх хірургічних чи гормональних змін. Критики вказують, що це не лише впливає на трансгендерних людей, але й може призвести до посиленого контролю за приватними медичними даними.
Протягом історії вчені й судді погоджувалися, що люди можуть змінювати стать, але не погоджувалися, як саме це відбувається. Спроби змінити це визначення можуть створити нові суспільні та правові виклики.
