Джерело: livescience.com, переклад: Хроніки Обухова
Науковці створили одноразове електронне «татуювання», яке може фіксувати ментальне навантаження людини — і сподіваються, що воно допоможе покращити безпеку в професіях із високим рівнем стресу, таких як авіація, диспетчерські служби або транспорт.
Упродовж останнього року світ сколихнули низка інцидентів, пов’язаних із перевтомою персоналу. Зокрема, у січні під час зіткнення гелікоптера та пасажирського літака загинуло 55 осіб. У той момент авіадиспетчерська вежа працювала в умовах дефіциту кадрів.
«Сучасні інструменти оцінки ментального навантаження недостатньо точні й повільні», — кажуть дослідники.
Їхній новий винахід опублікований 29 травня в журналі Device.
На відміну від традиційної ЕЕГ-шапки, нова система — це наклейка з мікроелектронікою, яку прикріплюють на лоб. У неї вбудовані електроди, батарея та Bluetooth-чіп. Вона:
фіксує мозкові хвилі (дельта, тета, альфа, бета, гамма),
передає сигнали на комп’ютер,
і через машинне навчання оцінює рівень навантаження.
«Зі зростанням складності завдання зростала активність дельта- і тета-хвиль, тоді як альфа-, бета- й гамма-хвилі знижувались», — пояснив професор Лу Сентіс.
У тестах 6 учасників виконували завдання на пам’ять із поступовим ускладненням. Показники "електронного татуювання" високо корелювали з даними опитувальника NASA Task Load Index — загальноприйнятого методу самооцінки ментального навантаження.
Потовиділення на шкірі навіть покращувало точність сенсора, знижуючи електричний опір.
«Система стає точнішою, чим довше ви її носите», — зазначив професор біоінженерії Герта Каувенбергс із UC San Diego, який не брав участі у дослідженні.
Наразі дані обробляються окремим комп’ютером, але наступний етап — вбудувати ШІ прямо в Bluetooth-чіп, щоб аналіз здійснювався безпосередньо на чолі в реальному часі.
«Ці сенсори скоро з’являться в кабінах пілотів, водіїв, операторів дронів та наглядачів за роботами», — сказав Сентіс.
Попри технологічну готовність, є сумніви щодо впровадження на робочих місцях.
«Не факт, що роботодавці чи працівники готові прийняти настільки "інвазивні" сенсори навіть заради безпеки», — зауважив Каувенбергс.
