Джерело: Тваринний світ України
Коментатори розділилися на кілька таборів. Прихильники версії про «павука-трудоголіка» зазначали, що кротові нори зазвичай закриті, а цей вхід виглядає занадто акуратним і відкритим. Проте скептики швидко охолодили запал: мовляв, якби це був тарантул такого розміру, то жителям Борової варто було б уже пакувати валізи. До того ж у павучих нір стінки мають бути обліплені павутиною, чого на фото не помітили.
Градус обговорення підняли жартівники, які охрестили господаря нори «крото-тарантулом» та навіть «хохулею». Авторка знахідки гумор оцінила не одразу, намагаючись з’ясувати правду, адже нора була розташована далеко від води, що автоматично відкидало варіанти з водоплавними гризунами. Хтось навіть припустив, що це взагалі не тварина, а слід від геологічного бура після дослідження ґрунту під будівництво.
Стара школа «натуралістів» запропонувала перевірений дідівський метод ідентифікації. Користувачі згадали дитинство: треба взяти нитку, прикріпити до неї кульку зі смоли (або пластиліну) і опустити в дірку. Якщо там живе павук, він вчепиться в чужорідний предмет і вилізе захищати територію. Щоправда, охочих перевіряти це на практиці в березні так і не знайшлося.
Більшість експертів-аматорів зрештою схилилася до того, що в дірці сидить хтось із родини мишачих, можливо, полівка. Для крота вхід занадто нетиповий, а для ховраха — замалий. Варіант із тарантулом визнали занадто екзотичним для нашого клімату в таку пору року, порадивши авторці «не балуватися» з такими припущеннями, щоб не лякати вразливих сусідів.
Цей випадок вкотре довів, що українці обожнюють природу і готові годинами сперечатися про одну дірку в землі. Навіть якщо це просто стара мишача нора, вона змогла об'єднати людей у палкій дискусії про фауну Київщини. Головне, що наприкінці всі розійшлися з миром, так і не зустрівши тарантула-мутанта на своєму шляху.
