Грибники знайшли у Київській області "золотого" гриба": їсти чи не їсти

Джерело: Грибники UA

1.11.23.

Київська область. Зазимʼя.

Вітаю! Допоможіть будь ласка.

Везу додому гриби, розумію, що це опеньки (можливо, королівські золотисті), але їсти їх боюся – такі знайшла перший раз у житті.

Потрібне підтвердження спеціалістів, - написала Ольга Яроцька

Більшість коментаторів зійшлася на тому, що це Лускатка золотиста.

... Я один раз відварювала , було що й зразу на сковороду.

.. Відрізняються за смаком і запахом трохи від звичайних. Але з цибулею та сметаною смачні.

... Їжте із задоволенням! Не бійтеся, - пишуть у коментарях.

Згідно зі Світом грибів "лускатка золотиста" їстівна.

Характеристики:

• Шапка діаметром 5 – 10 (15) см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, з підігнутим краєм. Поверхня шапки в вологу погоду клейка, в суху блискуча, покрита великими притиснутими темними червонувато-коричневими лусками, іржаво-жовта, сірчано-жовта, з залишками жовтого покривала на краю.
• Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі зубцем, спочатку жовтуваті, жовті, сірчано-жовті, пізніше жовтувато-коричневі, буро-коричневі, іржаво-коричневі.
• Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 7-9 * 5-6 мкм, видовжено-овальної форми, з гладкою поверхнею, коричнюваті.
• Ніжка висотою 5 – 12 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична, іноді злегка потовщена до основи, зігнута, з вузьким порожнистим каналом, з швидко зникаючим кільцем, вище кільця жовта, спочатку луската, пізніше волокниста, гладка, нижче кільця коричнювата, жовто-бура, покрита коричневими лусками. Кільце вузьке, волокнисте, коричневе, швидко зникаюче.
• М’якоть м’яка, м’ясиста, щільна, в ніжці з віком жорстка, білувата, жовтувата, в нижній частині ніжки коричнювата або бурувата.
• Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, соленим. Ніжки в немолодих екземплярів жорсткі, не споживаються.

Середовище і розповсюдження

Росте з липня до кінця жовтня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, в садах та парках, в лісових насадженнях, паразитує на стовбурах живих, іноді мертвих дерев, переважно на вербах, осиках, березах, плодоносить групами.

Зустрічається по всьому Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному та Злаковому Степу, в Розтоцько-Опільських Лісах.