Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Поштовхом стала мандрівка 2011 року, коли в музеї Браун почула реконструкцію голосу Parasaurolophus і замислилась: а що, як звучати «як динозавр»? Для першого інструмента вона використала КТ-скани підлітка Corythosaurus, 3D-надрукувала гребінь і повітряні шляхи — природні резонатори, якими, на думку палеонтологів, гадрозаври створювали низькі, далекі сигнали. У версії 2011–2013 повітря через мундштук збуджувало «механічну гортань», а звук розгортався всередині 3D-черепа; в 2015 ці інструменти відзначили на конкурсі саунд-арту в Австрії.
У 2021 році, на Fulbright в Університеті Альберти, Браун із дизайнером Чезариєм Гаєвським створили дорослу «голову» Corythosaurus і розв’язали «постковідну» задачу — грати без дуття. Інструменти оснастили сенсорами, що зчитують вібрації дихання чи голосу і перетворюють їх на електричні сигнали, які керують цифровою «voice box». Та, у свою чергу, «продуває» хвилі крізь череп; камера відстежує форму рота й також впливає на тембр. Серед змінних моделей голосу є й «пташиний» сиринкс — його додали після дослідження 2023 року про пташоподібні риси гортані в броньованого динозавра.
Навесні Dinosaur Choir взяв третє місце на конкурсі нових інструментів у Джорджії, а згодом викликав ажіотаж на конференції в Австралії. Браун планує викласти креслення для 3D-друку наприкінці весни/влітку; програмне забезпечення вже доступне онлайн і працює з мікрофоном та камерою.
Далі авторка хоче перейти від гадрозаврів до нодозавра з «закрученими» носовими ходами (відкриті КТ-дані походять із Tarrant County). Мрія — орестр, де древні тембри зіллються з дерев’яними, мідними й струнними. Браун уже грала дует із тубою у п’єсі How to Speak Dinosaur Courtship і репетирувала з саксофоністом Dallas Winds. Її мета — «втілене» переживання вимерлого звучання: коли дихаєш у «динозавра», стаєш із ним єдиним цілим.
