Джерело: techxplore.com
Пристрій важить менше 300 грамів і складається з фюзеляжу, двох гнучких крил та рухомого хвоста. Результати його випробувань опубліковані в журналі Science.
Автори розробки бачать велике майбутнє для таких роботів в океанографії та морській біології. Дрон зможе дешево та безпечно збирати проби води в небезпечних місцях (біля айсбергів, портів чи китів) і швидко повертатися з даними на базу, роблячи це щогодини.
Вода в 1000 разів щільніша за повітря, тому рухатися в обох середовищах вкрай важко. Проте аналіз біомеханіки птахів показав рішення. Дрібні пернаті роблять близько 10 змахів крилами на секунду в повітрі та близько 4 змахів під водою (у великих птахів частота нижча).
Створений робот імітує ці рухи. Його водонепроникний мотор рухає крила, покриті гідрофобними наночастинками для відштовхування води, а кут нахилу хвоста регулює занурення чи зліт.
Вчені протестували три комплекти змінних крил (розмахом 60, 80 та 100 см) спочатку в басейні, а потім на Женевському озері.
Найкращий результат показав робот із середніми (80-сантиметровими) крилами. Вони виявилися достатньо гнучкими для води і достатньо жорсткими для повітря.
Швидкість: під водою робот розвиває швидкість до 1 м/с (при частоті змахів 5 Гц), а в повітрі — до 6 м/с при тій самій частоті. Це майже повністю відповідає показникам справжніх птахів.
Секрет зльоту: для успішного виходу з води у повітря робот має підніматися під крутим кутом у 70 градусів. Це заважає кінчикам крил чіплятися за воду під час змахів.
Дивовижно, але роботу не знадобилися лапи для зльоту. Більшість водоплавних птахів під час зльоту активно гребуть лапами по воді, проте робот зміг злетіти лише завдяки роботі крил та хвоста.
У майбутньому розробники планують навчити крила робота повертатися (а не лише рухатися вгору-вниз), а також випробувати пристрій у штормових умовах та за сильного вітру.
