**
Між тим, чесно кажучи, я до цих пір так і не зрозумів:
1. Як саме, коли і ким була зруйнована церква на Городку. З нею як і з пірником - купа версій і всі різні.
2. Так само я не до кінця розумію коли і ким її було перенесено на протилежний берег Кобрини, туди, де вона зараз.
3. Здається, спочатку там років 40 була хатка, а з 80-х 20 століття почався якийсь двіж і збудували те, шо є зараз.
Як це було розповів наш "улюблений" архієпископ Обухівський Іона, а йому - ймовірний архітектор нової Свято-Михайлівської церкви - митрополит Поліський і Сарненський, Анатолій. Версія така собі, але, наша задача збирати і аналізувати всі.
Таваріщ Анатолій, як виявилося, в 1988 році був призначений настоятелем Свято-Михайлівського храму міста Обухова та благочинним Обухівського, Миронівського, Кагарлицького, Богуславського районів Київської області. "Збудував новий храм з каплицею в місті Обухові".
Принаймні, так стверджує його офіційна біографія.
***
Відтак, згідно з ним, цитую
...Справа була у 80-х роках і офіційно будматеріали в кількості, необхідній для будівництва храму, купити було неможливо. Ні магазини, ні підприємства не мали такого права.
Тоді директор місцевого цегельного заводу, уродженець Львова, очевидно, віруюча людина, запропонував вихід.У ті роки громадянам, які мали присадибні ділянки, дозволялося купити на на заводі тисячу цеглин для будівництва льоху чи туалету. Ось директор і порадив о. Олексію, нинішньому митрополиту Анатолію, зібрати необхідну кількість людей, щоб кожен із них написав заяву на купівлю цієї тисячі.
Люди знайшлися, заяви написали, цеглу купили, храм побудували...
***
Мушу сказати, що в моєму анамнезі є інші, малоприємні історії і згадки про директора (хоча, мо тоді був інший), священника храму і тд.
Але, на дворі вже шабат і я не хочу чухати непевірені спогади.
