Колодне бджільництво Київщини: унікальна традиція бортництва на Поліссі

Джерело: Київський обласний центр народної творчості

"Однією з особливостей традиції бортництва на Київщині, зокрема в Іванківському регіоні, є прояв цієї практики у формі колодного бджільництва, яке розвивалося поруч із класичним бортництвом.

Колодне бджільництво передбачає встановлення бортних колод на спеціальних підвищеннях, відомих як "кроваті".

Такий підхід пов'язаний зі специфікою київського ландшафту, де при переході від Полісся до лісостепової зони домінують змішані ліси та відкриті ділянки. Колоди встановлюють на платформах на деревах або на землі, подалі від господарських будівель," — розповіла директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук та ініціатор подання номінації "Бортництво Київської області" Влада Литовченко.

***

Основні характеристики традицій бортництва на Поліссі:

• Борті — місце проживання бджіл:

  • Борті — це спеціально видовбані дупла або колоди, в яких живуть дикі бджоли. Їх встановлюють високо на деревах, щоб забезпечити безпеку бджолиних родин від хижаків і людей.
  • Традиційно борті видовбували в стовбурах сосен або дубів, що мали товсті стовбури і могли підтримувати важку колоду.

• Спосіб життя і праця бортників:

  • Бортники (ті, хто займається бортництвом) часто піднімалися на висоту за допомогою спеціальних мотузок і ланцюгів. Вони вручну збирали мед із дупел, не використовуючи сучасного захисного спорядження.
  • Бортництво було важливою частиною селянського життя на Поліссі, адже мед був одним з основних товарів на торгівельних шляхах у часи Київської Русі, а також використовувався для приготування медовухи та інших традиційних продуктів.

• Збереження екологічної гармонії:

  • Однією з ключових рис традиційного бортництва є збереження екологічного балансу. Бортники ретельно стежили за тим, щоб не знищувати бджолині родини і залишати достатньо меду для бджіл на зиму.
  • Бортники також використовували спеціальні методи обмеженого збору меду, щоб не порушити баланс у природі та сприяти продовженню популяції диких бджіл.

• Культурне значення:

  • Бортництво на Поліссі тісно пов'язане з традиціями і звичаями місцевого населення. Сама професія бортника часто передавалася з покоління в покоління, і кожна родина мала свої унікальні практики й секрети.
  • Мед і продукти бджільництва на Поліссі мали не лише економічне, але й релігійне значення. Мед використовувався у народній медицині, обрядах та святах.

• Сучасний стан:

  • Хоча бортництво стало рідкісним явищем через розвиток сучасного бджільництва, в деяких районах Полісся воно продовжує існувати. Сьогодні бортництво активно підтримується як частина культурної спадщини України.
  • В останні роки з'являються ініціативи зі збереження та відновлення традиційного бортництва, зокрема організація навчальних семінарів, реставрація старовинних бортей та створення національних програм підтримки.

Бортництво на Поліссі — це не лише важлива частина української культурної спадщини, але й живий приклад екологічно свідомого підходу до використання природних ресурсів, який заслуговує на збереження і підтримку в сучасному світі.