З іншого боку, не приїдь до Обухова Домотенко – його історії теж не було б. Бо помилки – помилками, а базу він заклав. І попри все, рівень розуміння того ж Панченка в Обухові, при всій повазі, відповідав аналогічному рівню Філоненка в Українці. І був на дуже стихійному рівні (почув, побачив, записав).
Так що, якби дивно це не було, зараз єдина людина, котра системно цікавиться історією Українки це я. А єдина людина з Українки, котра допомагає мені не втратити цей інтерес - тов. Oleksandr Gerzhan. Той факт, що історією міста займаються люди із заритими в інших місцях пупами нікого не повинно дивувати. Більше того - це норма.
Саме він нещодавно наділив мене кількома премного цікавими скрінами з преси столітньої давнини, де йдеться про Безрадичі, Українку, Обухів. Одна з історій про Обухів просто фантастична. Але, вона на десерт.
Отже, сьогодні вашій увазі пропонується уривок з «Пролетарської правди» за 1925 рік під назвою «Виставка краєзнавчої праці» дитбуду ч. 3 в Київі (правопис збережений).
Сам по собі текст малоінформативний, втім, якщо уважно приглянутися, можна помітити цікаві моменти як то:
1. Розподіл дітей на «буржуазних» і «пролетарських».
2. Не дуже зрозуміло, що саме досліджували діти, втім, в тексті згадуються «народна термінологія та номенклатура».
3. Крім того, на виставці був «відділ лікарських рослин».
Відтак, йдеться про дослідження, котрі провели діти з Києва під час відпочинку у літньому таборі в с. Українка. Здається, після нього останні 100 років нічого подібного більше не було. Крім спорадичних спроб бібліотекаря Філоненка зафіксувати стрімко зникаючі хутори в заплаві Стугни і музей на Трипільці, «понаєхавшим» працівникам котрої було не до пасторальних історій абригенів.
***
ВИСТАВКА КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАЦІ Дитбуду ч. 3 в Київі
В неділю 27 вересня ц. р. відкрито виставку позашкільної праці вихованців Дитбуду ч. 3, що вони її проробили під час перебування на літньому відпочинку в с. Українці Обух. району.
План і керування цією важливою роботою належить Етнографічному Товариству в Київі, а досягнення — це перша реальна розв'язка дуже складного питання: «краєзнавство і школа».
Виставка зацікавила ширші педагогічні кола, навіть за межами Київа. Цими днями відвідала її екскурсія вчителів Прилуцької округи (20) для її обговорення і екскурсія вчителів Обухівського району (24 ч.)
Відвідувачі пишуть свої вражіння в книзі, в якій подаємо дещо для ілюстрації нашому громадянству:
«Виставка має великий педагогічний інтерес. "Краєзнавчі рейки" — живе питання сучасної школи. Що краєзнавство в школі — не мертва річ, доводить ця виставка.»
«На виставці вражає безпосередність в підході до народнього побуту, простота і щирість в праці дітей і керовників. Можна одержати багато цінних методичних вказівок з педагогічної праці.»
«Розглядаючи дитячу виставку, пригадується виставка буржуазних дітей і велика різниця виставки пролетарських дітей. Тут яскраво відбивається могутнє «бажання працювати й принести щось корисне в життя народу, тоді як там тільки байдикуванняя й бажання виявити себе. Тому одверто можна побачити в наявності такої сумлінності та щирости в роботі, які помітні в цій виставці».
«З наслідками роботи дітей конче треба познайомити Інститут Української Наукової Мови. Вся зібрана народня термінологія та номенклатура є для нього дуже цінний матеріял».
«З особливим задоволенням огляну на Вашій виставці відділ лікарських рослин. Ваша праця може принести не тільки виховничі наслідки та поширити Ваш світогляд, але може стати в пригоді навіть для наукової розробки цих питань для фахівців-лікарів».
«Конче треба якнайширше познайомити з досягненнями Дитбуду широкий загал через пресу, бо в цих досягненнях вчительство побачить шлях своєї роботи на селі».
«В неділю, 4-го жовтня о год. 11 рано в залі Етнографічного Товариства буде на цю тему доповідь для учительства м. Київа про плани та методи краєзнавчої праці, проробленої в с. Українці.»
***
ПС. Позаяк я уявлення не маю як виглядало село Українка в 1925 році перемалював світлину хутора Гуренівка 1950-60х, котрий був на тому ж березі і входив до куща "українківських хуторів" того часу.
