Одразу зауважу, що «трикутники» тут – географічні образи, спекулятивні домисли, аналітичні кластери.
Не латентні, приховані і тд. структури, продукти конспірологічного мислення.
***
«КИЇВСЬКИЙ», приміром, придумав дослідник Змієвих валів Аркадій Бугай.
Він вважав, що територія між річками Дніпро, Ірпінь і Стугна є «природною фортецею» починаючи з IV, здається, століття нашої ери.
На його думку вали, насипані вздовж річок і на вододілі між Стугною та Ірпенем перетворювали «трикутник» на захищений «острів».
***
ЗМІЄВІ ВАЛИ
Попри ентузіазм, згодом виявилося, що у датуваннях він сильно помилявся. Ну і сам «трикутник» - це все вищеозначене, а не «невидимий кордон», не герметизуючий територію фактор.
І якщо чесно, особисто я трохи іронічно ставлюся до їх оборонної функції.
- Так, вони були проблемою для кінноти.
- Так, на деяких ділянках вони різко гальмували рух ворога.
- Але, попри їх довжину вали можна було обійти.
- Ну і для їх реального обслуговування не було достатньої кількості бійців.
ПРИКЛАД: вал від Трипілля до Василькова по Стугні, і від Василькова до Трипілля по Красній. Стугнянська і Краснянська лінії.
Перша – під високим правим берегом, по заболоченій заплаві між ним і Стугною.
Друга – по високому правому березі, по вододілу.
Є версія, що вали дублювали один одного і були частиною так званої «ешелонованої оборони». Але, реально, кому і коли вони помогли?
***
«ОБУХІВСЬКИЙ» трикутник, так звана «ойкумена» (чит - https://surl.li/dfztkx) – аналітичний кластер, котрий я видумав на грунті ойкофілії для позначення кордонів історичної Обухівщини як території між Красною і Стугною.
Жодних прихованих, а тим більше конспірологічних мотивів він не має. Просто шахова дошка вододілів і долин річок, на котрій протягом певного часу розгорталися битви між поселенцями та історією.
По суті, «Обухівський» трикутник це апендикс чи радше сумка на пузі у кенгуру «Київського» трикутника. Буферна зона, котра за Володимира прогиналася всередину, а за Ярослава – вже назовні (колонізація Поросся).
***
«ТРИКУТНИКИ» окреслюють гідрологічні об’єкти, роль котрих в історії майже завжди зводилася до фронтиру.
Але, такі, що функціонально ширші і цікавіші, ніж проста сукупність городищ і бродів.
Річки, «стіни» трикутників - це інша геоморфологія, способи освоєння плато, терас і заплави.
Саме тому я вважаю, шо колись ми побачимо не лише історію Дніпра, але і Стугни, Красної або Ірпеня.
