Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
У безкрайніх габонських лісах археологи шукають давні сліди, які можуть розкрити таємниці життя й взаємодії людей у змінюваних ландшафтах Центральної Африки.
Два мільярди років тому східна частина регіону Ластурвіль була вкрита океаном. Згодом його змінили густі ліси та доломітові скелі з печерами, де вчені знайшли сліди життя людей, що датуються приблизно 25 000 роком до н.е.
Віддалений навіть для археологів скельний притулок Юмбіді — типова печера, яку могли обирати давні люди для проживання. Саме він став центром досліджень французького геоархеолога Рішара Осліслі.
Серед знахідок: кам’яний інструмент, що міг слугувати для різання або виготовлення волокон, датований періодом до 10 000 року до н.е. Також було виявлено наконечник стріли та уламки доломіту, кварцу та яшми, оброблені мешканцями печери приблизно 10 тисяч років тому.
«Більшість археологічних досліджень в Африці проводять у відкритих ландшафтах — Сахара, Сахель, Єгипет», — пояснює Осліслі, який 45 років працює в Центральній Африці.
«Мені казали: у лісах нічого немає. Але я прийняв виклик і почав з’ясовувати, що тут відбувалося».
За його словами, артефакти показують тісний зв’язок людини й природи в цих лісах, де люди жили дуже довго.
12 тисяч років життя в одній печері
«Ми зовсім не знаємо, як вони жили, якою була їхня культура, мови», — говорить Жоффруа де Сол’є з французького Інституту досліджень розвитку (IRD).
«Наші дослідження допоможуть дізнатися більше».
Після місяця розкопок і ретельного відбору кожного камінця, шматочка вугілля чи кістки команда отримала матеріали, які допоможуть відновити картину минулого.
Де Сол’є порівнює роботу археологів із складанням пазла: «Потрібно зібрати найдрібніші підказки, складати їх одну до одної, щоб поступово відтворити цілий зниклий світ, який, утім, став основою способу життя в Центральній Африці».
Серед цьогорічних знахідок — один із найстаріших уламків кераміки Центральної Африки, вік якого понад 6 500 років, а також людські зуби, що можуть дати ДНК для важливих досліджень.
Ще один цікавий експонат — намистина зі шкаралупи равлика, зроблена 3 300–4 900 років тому. Вона — «скромний, але красивий свідок» тієї епохи.
«Це руйнує стереотипний образ первісної людини й свідчить про існування справжніх звичаїв, цивілізації та мистецтва життя», — каже де Сол’є.
Кераміка також доводить, що ці суспільства не були застиглими, вони впроваджували технічні інновації.
Виклики сучасності та досвід минулого
Палеокліматолог Яннік Гарсен із IRD наголошує: «За останні 12 000 років Центральна Африка зазнала значних змін клімату, гідрології та рослинності».
Мета вчених — зрозуміти, як стародавні спільноти пристосовувалися до кліматичних змін, що часом були різкими.
Осліслі додає: «Гарні дослідження взаємодії людини й довкілля в минулому допоможуть краще реагувати на сучасні екологічні виклики».
За його словами, регіон заслуговує на масштабніші наукові розвідки.
