Обухів – місто і місце, котре більшість мандрівників пролітає транзитом. Згідно із розповсюдженою точкою зору в Обухові немає на що дивитися.
Максимум, це район з її розтиражованими і дуже поверховими локаціями у Трипіллі і Витачеві. Причина у тому, що тамтешні гори мають одну перевагу над обухівськими – з них видно Дніпро, а відтак і селфі на їх фоні користуються обґрунтованим попитом.
Втім, проблема Обухова не у відсутності цікавих місць чи історій про них. Проблема Обухова у відсутності інформації про них, як для місцевих жителів, так і для гостей міста.
Причин для подібного більше, ніж достатньо. Разом з тим, головне завдання цього нарису не у пошуці причин або винних. Його мета – відкрити забрало на шоломі обухівської географії. За ним, ми впевнені, криється непізнана глибина її гір, лісів і озер – цих «очей» Обухова.
Долина, в котрій розташоване місто і її околиці до цих пір позначена печаткою місцевої природи. Відтак, саме вона здатна компенсувати відсутність архітектурних ансамблів або пронизливих міських легенд.
Обухів має кілька незадіяних на ниві навіть внутрішнього туризму, опцій. Йдеться про параметри, котрі здатні по новому відкрити вже знайому територію для місцевих і проторувати шлях до неї з інших міст. Києва, передусім.
Серед них маловідомі сторінки його археології і еко-стежки, ці портали до паралельного виміру, вхід до котрого ховається у місцевих байраках.
Звичайно, їх більше ніж 5. Але для початку варто згадати про ті, котрі є каркасом туризму "у" і "для" долини річки Кобрина, в котрій розташоване місто.
Гора Педина
- Найвідоміша гора Обухова, місце, де можна молитися, пікнікувати і зустрічати сонце. З неї відкривається вид на стару частину міста і смарагдове озеро в чаші глиняного кар’єру обіруч. Десь тут могло бути городище або фортеця; зафіксований на ще литовських картах Поперечний вал і, власне кажучи, так зване «серце дракона» - хартленд, енергетичне осердя долини. Нещодавно горі надали статус ландшафтного заказника і це добре, позаяк може зіпсувати апетити ласих до дармової землі нечестивців.
Озеро «Фейхоа» (воно ж "Глинянка", "Зелене озеро", прим. авт.)
- Під північно-східною частиною гори і значною мірою на її місці розташований досі діючий котлован, місцями заповнений водою смарагдового кольору. Це озеро «Фейхоа», останнім часом також відоме як «Глинянка», дуже рідко – «Зелене озеро».
- Не зважаючи на активний статус робіт у кар’єрі Фейхоа залишається чи не найбільш відвідуваною рекреаційною точкою в самому середмісті Обухова. Відроги котловану і колір, котрий надає воді глина приваблюють любителів стильних селфі; бажаючих оздоровитися у настояній на глині практично «живій» воді ну і тих, хто на карантині потрохи відкриває для себе «інший», «внутрішній» Обухів.
- Педина і Фейхоа це взаємодоповнюючі один одного частини цілого. Рекреаційно теж.
«Обухівські Карпати»
- За дві зупинки або 10 хвилин пішого ходу від гори і озера знаходиться приховане від людських очей, дуже камерне і надзвичайно атмосферне урочище під назвою «Обухівські Карпати». Своєю назвою, подейкують, воно завдячує дослідній станції часів Радянського Союзу у спадок від котрих Обухову залишилася місцина - позначена нехарактерними для цієї місцевості хвойними породами.
- На її схилах можна помедитувати наодинці або провести дитячий табір.
- Десь тут могло знаходитися старе єврейське кладовище, а входи до урочища охороняють дві відносно нові християнські церкви: УГКЦ і УПЦ.
Гора «Мар’їна гірка»
- Подібний до Педини мисоподібний виступ на північно-східній окраїні Обухова. З нього відкривається вид на село Нещерів і його стародавній Спасо-Преображенський монастир.
- Крім них, з гори видно Київ і Трипілля, неподалік знаходиться Нещерівське лісове озеро, а сама круча містить сліди зарубинецького городища, а можливо і могильника з капищем. Їх масштаби не менші за аналогічний на Дівич-горі у Трипіллі, втім, подейкують, що вся придатна для археологічних пошуків територія гори вже приватизована.
Гора «Козарів шпиль»
- З боку плато розрізаного входом до долини р. Кобрина, майже дзеркально по відношенню до Мар’їної гірки і напроти неї знаходиться ще одна гора з не до кінця розвіданим ще одним зарубинецьким городищем (могильником, капищем тощо).
- З неї видно бані греко-католицької церкви і уривки умовно нової частини Обухова. Втім, на думку частини дослідників саме в її околицях міг мешкати легендарний засновник міста Обух.
- Сама територія позначена чисельними археологічними маркерами. Крім зарубинецького городища можна говорити про знищений відтинок Зміїного валу, черняхівські могильники і городище часів Київської Русі.
- На одній зі Шпилем лінії розташовані характерні для цієї місцевості і зафіксовані ще на картах 19 століття урочища «Остапова долина», «Княжі сади», «Вовча балка», пізніша «Розрита могила». Всі вони розташовані вздовж древнього Трипільського тракту.
В Обухові є що дитивитися, кому показувати і куди йти. Ці ТОП-5 - лише початок. Далі буде - більше, пізніше, інше.
Більше про Ігри Сили і їх Гравців.