Микола Приходько - забута фарба нашого живопису

Попри фактичну невидимість у всеукраїнському контексті, ба, навіть - в регіональному розрізі, Обухівщина має кількох цікавих представників так званого "наївного" мистецтва.

Деякі з них нічим не гірші за Приймаченко. Принаймні, з огляду на техніку виконання, цей твердий, расОвий лубок самоуків.

Один з них - трипілець МИКОЛА ПРИХОДЬКО.

До вчорашнього ранку я знав три його картини, зображення двох з котрих викладаю.

Не знаю, наскільки ці назви можна вважати офіційними, думаю, радше описовими:

• Вітряки на Дівич-горі;
• Трипілля, вид на Введенську церкву (інша версія - Базарну площу).

Ще є "Річка Красна і Киселівка". В цьому дописі її пікча відсутня.

І остання, з фондів музею імені Івана Гончара, найкраща, як на мій хлопський несмак - "Краєвид села з водяним млином".