«Морозиво» на гнилій деревині: у Києві зафільмували незвичний слизовик

«Морозиво» на гнилій деревині: у Києві зафільмували незвичний слизовик
12:26 13.05.2026
«Морозиво» на гнилій деревині: у Києві зафільмували незвичний слизовик
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський
Читать на русском

У Києві зафіксували стемонітопсис рогозовий (Stemonitopsis typhina) — широко розповсюджений космополітичний слизовик. Цей представник міксоміцетів часто зустрічається на вологій гнилій деревині, яка є його природним середовищем проживання. Дослідник та адміністратор профільної групи Євген Руденко спостерігав за розвитком організму впродовж травня та червня 2025 року.

Джерело: Євген Руденко

Особливістю цього виду є його зовнішня схожість із суцвіттям рогозу, що і зумовило специфічну назву організму. На різних стадіях дозрівання спороношення слизовика нагадує мініатюрне ескімо — спочатку світле, а згодом «у шоколаді». Такі візуальні зміни відображають процес формування спор всередині спорангіїв, що піднімаються на тонких ніжках.

Окрім зовнішньої привабливості, стемонітопсис рогозовий має цікаву мікроскопічну структуру. Дослідження під збільшенням дозволяють детально роздивитися капіліцій — мережу тонких ниток, що утримують спорову масу. Автор знахідки відзначив високу естетичність виду саме під час мікроскопічного аналізу, що додає наукової цінності спостереженню.

Локацією для моніторингу стали лісопаркові зони міста Києва, де зберігається достатній рівень вологості для розвитку слизовиків. Перші кадри були зроблені 25 та 28 травня, а завершальний етап фіксації відбувся 7 червня 2025 року. Така тривалість спостережень дозволила задокументувати повний цикл трансформації об’єкта від плазмодія до зрілих спорангіїв.

Слизовики не є грибами у класичному розумінні, проте традиційно вивчаються мікологами через схожість життєвих циклів. Вони відіграють важливу роль у переробці органіки в лісових екосистемах, розкладаючи стару деревину. Знахідка Stemonitopsis typhina у межах столиці підтверджує багатство біорізноманіття міських зелених насаджень.

Подібні публікації в експертних спільнотах сприяють популяризації маловідомих сторін природи України. Користувачі та любителі природи активно обговорюють незвичні форми слизовиків, які часто залишаються непоміченими через малий розмір. Детальне документування таких видів допомагає краще зрозуміти поширення міксоміцетів у Київській області.