
Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Цей шторм утворився після серії сонячних спалахів та корональних викидів маси (CME) на початку травня. Викиди злилися в одну суперштормову хмару частинок і вдарили по Землі, викликавши сильні збурення магнітного поля планети.
На поверхні:
у США вийшли з ладу лінії електропередач і перегрілися трансформатори;
GPS-трактори в Айові та Канзасі з’їхали з курсу, втрачаючи до $17 тис. кожне фермерське господарство;
трансатлантичні рейси змінювали маршрути через ризик підвищеної радіації.
Атмосфера Землі сильно розігрілася: температура на висоті 160 км зросла з 1200 до понад 2100 градусів за Фаренгейтом, що спричинило розширення атмосфери. Це створило додатковий опір для супутників, і NASA зафіксувало вимушене падіння ICESat-2 та передчасне згорання CubeSat місії CIRBE.
Шторм радикально змінив іоносферу Землі — густу зону плазми над екватором, яка змістилася ближче до Південного полюсу. У магнітосфері виникли гігантські хвилі частинок і скручені магнітні поля, які породили найпотужніший електричний струм за 20 років.
CIRBE виявив два нових тимчасових пояси радіації, розташованих між постійними поясами Ван Аллена. Один з них складався з протонів і мав унікальний склад — це відкриття важливе для безпеки майбутніх запусків супутників на геостаціонарні орбіти.
Магнітна буря викликала полярні сяйва у понад 55 країнах, навіть там, де їх ніколи не бачили. У Японії явище було фіолетовим, а не червоним. Знімки показали, що сяйво виникло на висоті близько 600 км — на 200 км вище за норму, через підйом кисню й азоту під час розігріву атмосфери.
NASA отримала понад 6000 звітів спостережень через проєкт Aurorasaurus.
Після того як активна зона Сонця повернулась у бік Марса, енергетичні частинки вдарили по Червоній планеті. NASA зафіксувала яскраві марсіанські сяйва (ультрафіолетові), а навігаційна камера Mars Odyssey втратила орієнтацію майже на годину.
На поверхні:
на знімках з ровера Curiosity з’явилися "сніжинки" — сліди заряджених частинок;
рівень радіації був найбільшим із 2012 року — 8100 мікрогрей, або еквівалент 30 рентгенів грудної клітки.
Шторм Геннон увійшов в історію як найкраще досліджена космічна буря, дані якої вивчатимуть роками. NASA готує нові методики прогнозування і захисту, щоб краще протистояти подібним подіям у майбутньому — адже активність Сонця зростає, і наступна буря може бути ще потужнішою.