Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Попри те що Марс має багато «інгредієнтів» для життя, йому, ймовірно, завжди бракувало головного — рідкої води. Хоча сліди давніх річок і озер вказують на її присутність у минулому, нові дані свідчать, що ці умови були короткочасними.
На початку 2024 року ровер Curiosity виявив породи, багаті на карбонати — мінерали, які на Землі поглинають вуглекислий газ із атмосфери, замикаючи його в камені (наприклад, у вапняку). Такі мінерали відіграють важливу роль у регуляції клімату.
Провідний автор дослідження, планетолог Едвін Кайт з Чиказького університету, пояснює: на Марсі були "сплески придатності до життя", тобто короткі періоди, коли там могла існувати вода. Але ці періоди тривали недовго й були рідкісними.
На відміну від Землі, де вулкани постійно повертають вуглекислий газ в атмосферу, на Марсі вулканічна активність надто слабка. Це порушує кліматичний баланс: гази не повертаються в атмосферу, температура падає — вода зникає.
Моделювання показало, що після кожного «вологого» періоду слідували понад 100 мільйонів років сухого клімату, непридатного для життя. Вчені не виключають, що глибоко під поверхнею Марса можуть існувати кишені рідкої води, які ще не були виявлені.
До схожих висновків дійшов також ровер Perseverance, який з 2021 року досліджує висохле дельтове русло. Він теж знайшов карбонати на краю давнього озера.
Наступний крок — доставити зразки марсіанських порід на Землю. Над цим зараз паралельно працюють США і Китай.
Головна мета — з’ясувати, чи було колись життя на Марсі. Якщо виявиться, що навіть у часи води там не було жодних мікроорганізмів, це свідчитиме про надзвичайну складність зародження життя у Всесвіті. А якщо життя таки було — це доведе, що життя може виникати значно легше, ніж ми вважали.
