З одного боку це мантра, замовляння. Обрядовий заклик до опору через ритуал. Маніфестація сили і контролю над простором. Його рефрен стверджує, що ця сама «сила» присутня у всьому (у каплиці, у світлиці, у чорниці, у суниці, від Полтави до Говерли).
***
З іншого це алюзія на незламність пам’яті; героїв, які стали легендами і водночас - іронія або метафора війни як ритуального спектаклю, де на сцену виходять і мертві, і живі.
***
В пісні також присутні апеляції до символічного очищення, метафора відходу окупанта, загрози чи біди, вигнання темного, відновлення балансу.
***
… Своє вуду у каплиці, своє вуду у світлиці,
своє вуду у чорниці, своє вуду у суниці,
своє вуду у Полтави, своє вуду у Говерли.
Тут і всюди йде вистава,
Ті, хто вмерли, ще не вмерли…
