Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Вони стверджують, що сучасні домінантні моделі клімату та біорізноманіття є занадто вузькими, щоб упоратися з масштабом і складністю майбутніх криз. У статті, опублікованій у журналі One Earth, дослідники попереджають, що багато широко використовуваних глобальних сценаріїв побудовані на тих самих припущеннях, які й допомогли створити нинішні проблеми світу.
Покладаючись на наявні економічні системи, структури управління та соціальні норми, ці моделі зазвичай зосереджуються на поступових змінах, а не на глибших, масштабних трансформаціях, необхідних для досягнення безпечного та справедливого майбутнього. Провідна авторка матеріалу та членкиня комісії, професорка Інституту глобальних змін при Університеті Вітватерсранда в Південно-Африканській Республіці та Стокгольмського центру стійкості Лаура Перейра зазначає, що зараз багато глобальних сценаріїв фактично намагаються виправити майбутнє, не змінюючи сьогодення. За її словами, для ефективних шляхів потрібні інструменти, які досліджують різні економічні моделі, структури влади та відносини між людьми й природою, а не лише нові технології.
Перейра додає, що світ стикається не з однією кризою, а з кількома одночасно: зміною клімату, втратою біорізноманіття та зростанням нерівності. Проте поточні моделі рідко фіксують, як ці виклики взаємодіють між собою або як зрушення у владі, інституціях і цінностях можуть змінити можливе майбутнє. Перейра є однією з 23 членів Земної комісії, створеної за ініціативи Future Earth — найбільшої у світі мережі дослідників сталого розвитку. Комісія об'єднує міжнародну групу вчених у галузі природничих і соціальних наук для визначення критичних меж планети задля забезпечення чистого повітря, води, біорізноманіття та стабільного клімату.
Учені використовують моделі для спрощеного розуміння процесів на планеті. Найбільш вживаними моделями для прийняття рішень є інтегровані моделі оцінювання, але вони мають обмеження. Зокрема, у контексті Африки існує велика проблема, оскільки цей регіон залишається єдиним, який не має власної такої моделі. Цю прогалину зафіксували в межах програми «Майбутні екосистеми для Африки» під керівництвом Університету Вітватерсранда, і команда сподівається усунути її в разі поновлення фінансування. Результати моделювань формують основні глобальні оцінки для Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату та Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг, проте наявні сценарії не дають відповідей на базові питання: хто отримує вигоду, хто несе витрати і чиї голоси враховуються. Ці «сліпі зони» є особливо гострими щодо перспектив країн Глобального Півдня.
Замість цього автори закликають до створення нового покоління «інтегрованих трансформаційних сценаріїв» — підходів, які об'єднують цілі щодо клімату, біорізноманіття та справедливості. Їх мають розробляти спільно з набагато ширшим колом учасників, включаючи корінні народи та місцеві громади. Для досягнення цієї мети у статті викладено дослідницьку програму, яка пропонує створення секретаріату сценаріїв під керівництвом Глобального Півдня, розробку нових типів моделей для роботи зі складністю та невизначеністю, а також зміцнення зв'язків між різними галузями досліджень та альтернативним економічним мисленням.
Деякі перші приклади вже вказують на цей напрям, включаючи орієнтовані на природу сценарії, економічні моделі пост-росту та ініціативи з фокусом на справедливості, такі як Проєкт взаємопорівняння моделей справедливості та робота напряму трансформаційних шляхів у Земній комісії. Разом вони починають окреслювати майбутнє, яке є не лише екологічно стійким, але й справедливішим. Науковий директор комісії Альберт Норстрьом підкреслює наявність реальної потреби вийти за рамки звичного моделювання та розпочати спільне створення майбутнього, яке відображатиме розмаїття суспільств, знань і цінностей у всьому світі.
