Про це розповів експерт спільноти «Гриби України» Євген Руденко, деталізувавши механізм впливу гриба на деревину Дуба звичайного.
У процесі життєдіяльності печіночниця виділяє ферменти, які дуже повільно розщеплюють целюлозу, майже не зачіпаючи лігнін. Паралельно гриб стимулює активне виділення дубом танінів, які під час окиснення забарвлюють деревину в глибокий темно-коричневий колір. На відміну від більшості інших деревних грибів, печіночниця не руйнує структурну міцність стовбура швидко, а навпаки — надає деревині унікального вигляду та підвищує її стійкість до подальшого гниття, що робить її надзвичайно цінною серед меблярів.
Окрім комерційної цінності, печіночниця має виняткову наукову вагу. За результатами аналізу геному, цей вид перебуває в стані унікального еволюційного переходу від білої гнилі до бурої. Наразі чотири ключові гени, відповідальні за руйнування деревини, перебувають на стадії відмирання (псевдогенізації). Це перший задокументований у мікології випадок подібного еволюційного стрибка, що робить печіночницю живою моделлю для фундаментальних біологічних досліджень.
