Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський
Сліди на кістках
Мікроскопічний аналіз показав численні ознаки обробки:
на 69 кістках зафіксовані порізи та сліди розчленування;
деякі кістки мають округлені краї та прозорий вигляд, що свідчить про варіння;
великі кістки розколоті, ймовірно, щоб дістатися до кісткового мозку.
Науковці наголошують: канібалізм здійснювався після смерті. Тіла здирали зі шкіри, відокремлювали кінцівки, готували та споживали протягом кількох днів.
Чому це відбувалося?
Дослідники виключають гіпотезу виживання у кризовій ситуації: слідів голоду чи нестачі ресурсів у регіоні не знайдено. Не було й ритуальних поховальних практик, які могли б пояснити такі дії.
Натомість, ймовірно, йдеться про акт міжгрупового насильства. Науковці припускають, що ці люди — члени однієї або розширеної родини — були знищені сусіднім племенем під час конфлікту. Це узгоджується з іншими археологічними доказами масових вбивств у неолітичній Європі — в Іспанії, Франції та Німеччині.
Не тільки мирні землероби
Печера Ель-Мірадор вже відома своїми артефактами: тут раніше знаходили черепи-чаші для обрядів і сліди канібалізму бронзової доби.
Нові результати змінюють уявлення про неоліт як «епоху мирних землеробів». Вони свідчать, що цей період був не лише часом розвитку землеробства, а й епохою насильства та конфліктів.
