Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Учені досліджували Афарський рифт в Ефіопії, де знайшли важливі скам'янілості, зокрема останки особин Homo sapiens із кістками, спаленими за високих температур. Ці знахідки можуть бути найдавнішим відомим свідченням спалювання померлих. На останках також виявили сліди укусів хижаків та ознаки раптового поховання.
Дослідження також показує, що місцеві гідрологічні фактори, такі як цикли повеней стародавньої річки Аваш, впливали на життя людей сильніше за глобальні кліматичні коливання. Про це свідчать тисячі кам'яних знарядь праці, які вказують на регулярне повернення людей на сезонно затоплювану рівнину на короткі періоди. Артефакти на місці розкопок залишилися майже в непорушених шарах, що дало дослідникам точне розуміння просторових зв'язків між об'єктами.
Знахідки каменю та рідкісних виробів з обсидіану, що походить із далеких регіонів, розкривають складну поведінку ранніх людей, які часто переміщувалися на великі відстані. Аналіз понад трьох тисяч скам'янілостей тварин виявив різноманітну екосистему, яка включала мавп, гризунів і великих ссавців. Це допомагає зрозуміти, як саме люди адаптувалися до змін середовища у Східно-Африканському рифті.
Дослідники вважають цей матеріал винятковим, оскільки артефакти та скам'янілості в ґрунті не були зміщені геологічними процесами чи потоками води. Більшість поточних знань про еволюцію людини в Африці базується на тонких печерних відкладеннях, які можуть давати викривлену картину, тоді як добре збережені знахідки того періоду на відкритому повітрі є вкрай рідкісними.
Довготривалий проєкт «Середній Аваш» зосереджений на ділянці Халібі геологічної формації Давайтолі в Афарському рифті Ефіопії. Робота об'єднує геологічні, палеонтологічні та археологічні дані для реконструкції навколишнього середовища та поведінки ранніх людей.
