ЗАХОПИТИ/»ЗВІЛЬНИТИ»
Обухів часто захоплювали, «звільняли» рідше. Причини цієї розбіжності у тому, що у цих двох явищ різна, хоча і схожа мотивація в континіумі від пограбування (після захоплення) до окупації (після «звільнення).
Ймовірно, найбільша кількість і захоплень, і «звільнень» Обухова відбулася в період між 1917-1920 роками і відбувалася згідно з цитати у фільмі "Чапаєв": хто приходить, той і грабує.
***
РАДЯНСЬКЕ ЗВІЛЬНЕННЯ
Втім, найвідоміше звільнення Обухова відбулося у листопаді 1943. Воно коротко, але змістовно описане у М.К.Панченка. Його згадки про події в листопаді 1943-у наведені у книжці “Земля Обухівщини” Юрія Домотенка:
… Якщо з висоти пташиного польоту поглянути і графічно зобразити, як відбувалося визволення Обухова, то це виглядало б так: на велике село, розкидане по горбах і ярах, у ранковій осінній імлі націлено три червонні стріли: на Польок і Забару, на Драну гору і на Хутори (нинішня Піщана). Це напрямки ударів трьох батальйонних груп 342-го стрілецького полку 136-ї дивізії, що визволяла Обухів…
***
НІМЕЦЬКЕ «ЗВІЛЬНЕННЯ»
Втім, є ще одна дата, менш відома. Скажемо прямо – невідома. Це день «звільнення» Обухова від радянської влади, іншими словами – його окупація німецькими військами 30 листопада 1941 року. Про те, як це відбувалося йдеться в нарисі «Новий Обухів», надрукованому у низці колабораційної преси («Нове українське слово», «Український голос», «Васильківські вісті») тоді ж.
… Ось він, Обухів, один із найближчих до Києва сільськогосподарчих осередків, відомий до війни своїм маслозаводом, цегельнею, паровим млином. Привітно зустрічає нас центральний майдан села з білим будинком районової управи, будинком німецької комендатури, рестораном і заїздом ліворуч та торговельними закладами праворуч.
Багато лиха довелося зазнати Обухову під час війни. 45 днів містечко перебувало у фронтовій смузі. Під Обуховом, Трипіллям, Витачовим, Халеп’ям точилися запеклі бої. В самому Обухові валялися набої, які зруйнували багато хат. Спішно тікаючи, большевики встигли спалити лише кілька будинків, зруйнували маслозавод, цегельню, паровий млин, розбили в колгоспах сільськогосподарські машини, вигнали з собою всю худобу, знищили радіостанцію та друкарські машини в друкарні місцевої газети.
30 липня Обухів був визволений. Над його найвищою спорудою — високою пожежною баштою була встановлена націонал-соціалістична емблема.
Організувалась сільська і районова управа, які почали відбудовувати зруйноване большевиками господарство. Зібрали людей, які організували збереження залишених большевиками приміщень. Худобу одного колгоспу, вигнану за Дніпро, на острів, селяни пригнали назад.
Частину худоби трьох інших колгоспів, яку большевики загнали в ліс, а далі не встигли в зв’язку з наближенням німецьких військ, також повернули назад. Замість 4-х колгоспів утворено 3 громади, які встигли провести посів озимих культур на площі 1.100 га (проти 1.400 за планом). Відшукалися потрібні знаряддя для устаткування маслозаводу, який незабаром почав працювати. Збирали машини парового млина і тепер він на повному ходу.
Всі товари в крамницях під час відступу большевиків були пограбовані. Тепер відкрито крамницю, що продає посуд, залізні вироби, галантерею.
Працює лікарня й аптека. Останню було зовсім розбито, а ліки розкрадено. Працівникам аптеки вдалося врятувати частину медикаментів, закопавши їх у землю ящики з ними.
Так крок за кроком відбудовує Обухів своє зруйноване господарство. Тепер йде підготовка до весни. Посівного матеріалу зібрано 50 проц. Тягло розподілене по десятихатках…
***
ТОПОГРАФІЯ ОБУХОВА 1941 року
Отже, що згадується в селі Обухів чи його контексті у 1941?
1. Маслозавод
2. Цегельня
3. Паровий млин
4. Майдан (управа, ресторан, торг.заклади)
5. Лікарня, аптека
6. Пожежна вежа.
7. Острів на Дніпрі
З усього цього є здогадуюся, де були
1. Паровий млин. Ймовірно, це той, що стояв на місці древнього церковного кладовища біля Воскресінської церкви у Центрі. Там, де у 90-х був танцмайданчик, а згодом перенесений пам’ятник Леніну. Млин, за переказами, розібрали у 1950-60. В процесі його демонтажу вскрилася частина погосту, зокрема, хрест з могили 1732, чиї залишки досі валяються у дворі одного з «активістів».
2. Майдан. Очевидно, що це стара Базарна площа у Центрі, іншого варіанту бути не може.
3. Острів на Дніпрі. Очевидно, це той, що напроти Трипілля.
Де були маслозавод, цегельня, лікарня, аптека і головне – пожежна башта я не знаю. Якщо знаєте – підкажіть.
***
ВИЗВОЛЕННЯ/"ВИЗВОЛЕННЯ"
Я довго не хотів визначатися з ідеологічними пріоритетами, адже для мене що УРСР, що Рейх – різні форми окупації України. Втім, попри весь пафос колаборантської преси німецька присутність в Обухові, безумовно, була окупаційною, про що свідчили:
1. Масові розстріли в Забарі, Розкопаній і Гощеві.
2. Примусова депортація до Німеччини і тд.
Власне, ставлення до території як до ресурса, а населення як нижчого є ознакою саме окупації. Тому німецьке «визволення» Обухова в листопаді 1941 було актом іншої окупації. Але, окупації.
