КАРТА ДНІПРА
Вже кілька років я є щасливим власником карти Обухова і його ретраншемента (укріплення) за 1741 і 1752 роки, відповідно. Їх матеріал – безцінний, оскільки разом з Румянцевським переписом Обухова за 1766 рік дає багатий матеріал для кращого розуміння епохи і території.
Кілька днів тому моя колекція поповнилася «Картою Дніпра 1742 року» авторства Даниїла де Боскета. Того самого, шо будував ретраншементи у Василькові, Обухові, Трипіллі і Стайках.
Карта неймовірно стара і змазана. І якщо на обухівських того періоду важко розрізнити 10% написів, то тут, мабуть, всі 90%.
Я знайшов ній щось подібне на «Стайки» і «Обухів. Все інше лишив на потім.
***
ДЕ БОСКЕТ
Станом на зараз головна праця, присвячена військовому інженеру де Боскету належить Ользі Сіткарьовій і називається «Військовий інженер генерал-аншеф Данило де Боскет».
Вона присвячена діяльності Данила де Боскета (1703 — 1760-ті) — військового інженера й фортифікатора, значна частина кар’єри якого була пов’язана з Україною.
На основі архівних документів авторка реконструює його службову біографію: від навчання інженерній справі та роботи над укріпленнями до участі в російсько-турецькій війні, будівництві Української оборонної лінії, картографуванні територій і перебудові українських фортець.
Особливе місце посідає Київ, де де Боскет керував ремонтом і реконструкцією Старокиївської та Києво-Печерської фортець, займався мостами, воротами, береговими укріпленнями та протизсувними роботами.
Загалом Сіткарьова розглядає його не просто як фортифікатора, а як одного з помітних організаторів інженерно-будівельної справи в Україні XVIII століття.
***
ОБОРОННА ЛІНІЯ
Особливо цікавий фрагмент статті стосується системи укріплень навколо Києва та вздовж Дніпра. Під керівництвом де Боскета здійснювалася остання масштабна спроба реконструкції прикордонної оборонної смуги, яка простягалася від Києва до Української лінії.
На Правобережжі до неї входила Плесенецька засіка між Ірпенем і Стугною, а також РЕТРАНШЕМЕНТИ ВАСИЛЬКОВА, ОБУХОВА, ТРИПІЛЛЯ ТА СТАЙОК. На Лівобережжі їм відповідала мережа давніших земляних замків-фортець у придніпровських поселеннях.
Таким чином, Обухів і сусідні дніпровські містечка постають у статті не як ізольовані укріплені пункти, а як елементи єдиної оборонної системи Київщини.
***
РОЛЬ ОБУХОВА
Для історії Обухова ця згадка особливо цінна: вона прямо засвідчує існування в середині XVIII століття Обухівського ретраншементу і ставить його в один ряд із ретраншементами Василькова, Трипілля та Стайок.
Причому йдеться не просто про випадкову згадку укріплення: Сіткарьова пов’язує ці об’єкти з масштабною програмою реконструкції прикордонної оборони під керівництвом де Боскета. Авторка також зазначає, що в архівах збереглися описи стану частини таких укріплень і плани міст та містечок, створені у зв’язку з їх реконструкцією.
Отже, стаття дає важливий напрямок для подальшого пошуку: ретраншементи Обухова, Трипілля і Стайок варто розглядати як ланки однієї військово-фортифікаційної мережі середини XVIII століття, а не окремі місцеві споруди.
