Обухів як частина Великого Києва: "за" і "проти"
11:00 13.05.2021
Обухів як частина Великого Києва: "за" і "проти"

Урбанізація як масове явище останніх десятиліть йде на спад. Сьогодні великі українські міста притягують населення не стільки з сільської місцевості, скільки з малих та середніх міст. Обухова теж. Про це свідчить статистика, згідно з котрою 30-40% населення щодня їздить на роботу до Києва.

Наприклад, у робочі дні до Києва в’їжджають і виїжджають до 500 тисяч осіб. Через відсутність розвиненої мережі громадського транспорту значна частина мешканців навколишніх міст приїздить на власних автомобілях, йдеться у статті "Мегаполіси поглинуть сателіти: як влада планує об'єднувати українські міста" на шпальтах "Економічної правди", передають Хроніки Обухова.

Як наслідок – затори та економічні втрати.

Вирішити транспортні та інші проблеми в межах кількох великих населених пунктів вкрай складно, оскільки місцеві органи влади відповідають лише за підвідомчу їм територію.

Проте вихід все ж є. Його назва – агломерація.

Агломерація. Об'єднання географічно близьких міст та містечок, які мають динамічну систему виробничих, транспортних та соціальних зв'язків. Наприклад, інтеграція таких міст як Ірпінь, Вишневе, Бориспіль, Обухів, Вишгород з Києвом дозволила б спільно ухвалювати стратегічні рішення в межах певної території.

Серед "плюсів" на котрі натякає автор можна відзначити наступні:

1. Кожен населений пункт з населенням до 10 тисяч осіб матиме в агломерації одного представника. Якщо населення більше 10 тисяч, то в раді будуть по 2 представника. Центр агломерації матиме мінімум 5-х своїх членів ради, один з яких очолюватиме цей орган.

2. Крім того, агломерація позбавить місцевих чиновників потреби вирішувати такі питання як:

  • організація місцевого громадського транспорту;
  • будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг місцевого значення;
  • визначення та утримання місць поховання;
  • поводження з відходами;
  • водозабір, водопостачання та водовідведення.

3. Фінансування рішень здійснюватиметься за рахунок коштів центральної ОТГ та трансфертів з бюджету агломерації (поповнюватиметься з коштів інших ОТГ).

4. Державне стимулювання співробітництва міст і містечок шляхом надання спеціальних субвенцій на розвиток житлово-комунальної, інженерної та дорожньо-транспортної інфраструктури.

5. Із дрібного, але важливого – спільне будівництво перехоплюючих паркінгів.

"Мінуси":

  • Агломерація не є бюджетною установою, а є формою співробітництва територіальних громад, тому не факт, що не може розпоряджатися коштами платників податків.
  • Вже зараз сотні підприємств, зареєстровані в Києві (а тому сплачують податок на прибуток до столичного бюджету), в той час, як їх виробництва розміщені в громадах по всій Україні (ККПК?).
  • Працівники цих підприємств отримують послуги в громадах, навантаження падає на інфраструктуру цих громад, а гроші йдуть в Київ.
  • Ірпінь, Софіївська Борщагівка, Бровари, Обухів із окремих поселень перетворились на "спальні райони" Києва. Затори відносять Київ до лідерів рейтингів із найбільшими затримками часу для автомобільного трафіку.
  • Київ отримає право погоджувати містопланувальну документацію міст-сателітів.