Пошук

Обухову потрібен свій Арестович. Ну, або хоча би Кім

Обухову потрібен свій Арестович. Ну, або хоча би Кім

Знаю, що в ситуації, коли горизонт планування — 12-24 години прогнозувати щось це розкіш. Втім, кожен ховається за тим, за чим зручно. Я — за думками.

Одна з них переслідує мене вже кілька днів, по-весняному оптимістична, загорнута у нагрітий сонцем плед надії.

Це думка про місцеві вибори, котрі відбудуться в Обухові рано чи пізно, залежно від того, коли ми раз і назавжди відженемо Здичавілих за стіну “залізної завіси”.

Ще місяць тому в Обухові була така-сяка політика з її чутками, інтригами і тому подібними дріб’язковими переживаннями. Ще місяць тому було очевидно, що, попри досужі прогнози позиції мерії залізобетонні.

Зараз я впевнений у тому, що війна обнулить всі рейтинги і видасть на гора нові, повоєнні, основою котрих буде не статус “міцного господарника” чи “патріотичної опозиції”.

Не знаю, буде балотуватися Левченко чи ні, зараз це, як і багато іншого не має значення. Одне для мене очевидно — наступним мером стане той, хто сьогодні очолить громаду на символічному рівні.

А саме — створить канал комунікації, котрий працюватиме за принципом “арестовича/кіма”, власне — інформуватиме і обнадіюватиме нас.

Поки таких немає. Є потреба, котру не заповнює фейсбук, тим більше, що більшість обухівських груп і далі продовжують паразитувати на картинках і лайках під ними.

Сьогодні громаді потрібні віра і надія, в обмін на котрі вона подарує своє електоральну любов потім. Поки що жоден обухівський політик не демонструє подібних опцій.

А жаль. Той, хто включить зараз відеозв’язок з громадою стане наступним мером Обухова.

Міста, в котрому більше не голосуватимуть за колаборантів на кшталт Шарія чи Медведчука, а на свята ділитимуться рецептами картоплі фрі зі смаженого бульбо-десанту.

Читайте також: