Джерело: medicalxpress.com, переклад: Хроніки Обухова,
Про це свідчать результати першого у Швеції рандомізованого подвійного сліпого дослідження, проведеного науковцями з Каролінського інституту. Антидепресивний ефект після прийому речовини зберігався понад три місяці, а результати цієї другої фази клінічних випробувань опублікували в науковому журналі JAMA Network Open.
У дослідженні взяли участь 35 осіб віком від 20 до 65 років із помірною та важкою рекурентною депресією. Учасників випадковим чином розподілили на дві групи: перша отримала одноразову дозу 25 міліграмів псилоцибіну, а друга — активне плацебо у вигляді ніацину (вітаміну, що викликає помітну фізичну реакцію). Обидві групи отримували психотерапевтичну підтримку протягом п'яти сеансів, а стан пацієнтів оцінювали лікарі за допомогою Шкали оцінки депресії Монтгомері — Асберг (MADRS).
Через вісім днів після процедури показник за шкалою MADRS знизився в середньому на 9,7 бала у групі псилоцибіну порівняно з 2,4 бала у групі плацебо. Ця різниця є статистично значущою та клінічно важливою, до того ж ефект стабільно зберігався на 15-й та 42-й дні. За власними оцінками учасників, покращення стану фіксували вже на другий день після прийому, а через шість тижнів 53% пацієнтів із групи псилоцибіну перебували в стані ремісії.
Провідний автор дослідження Гампус Інгве зазначив, що псилоцибін може слугувати альтернативою стандартному лікуванню депресії, коли важливе швидке зменшення симптомів. Проте він наголосив, що довгострокові ефекти залишаються невизначеними, і для запобігання рецидивам може знадобитися повторне лікування. Загалом терапія переносилася добре, хоча у двох учасників зафіксували сильну тривогу, що вимагала медичної допомоги.
Професор Департаменту клінічної нейронауки Йоган Лундберг, який керував проєктом, підкреслив, що це лікування не є абсолютно безпечним. Дослідники також вказали на методологічні проблеми через специфічний досвід від психоделіків, оскільки майже всі учасники змогли вгадати отриманий препарат, що могло вплинути на очікування та кінцеві результати. Науковці планують детальніше вивчити цей вплив, щоб уникнути перебільшення терапевтичного ефекту в майбутньому.
Наступним кроком наукової роботи стане аналіз даних позитронно-емісійної томографії (ПЕТ), а також зразків крові та спинномозкової рідини пацієнтів. Оскільки депресія пов'язана з порушенням зв'язків між нервовими клітинами, дослідники прагнуть перевірити, чи стимулює псилоцибін ріст синапсів у головному мозку людини. Дослідження має допомогти краще зрозуміти механізми впливу психоделіків на щільність синапсів.
