Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
«Ми бачимо прірву — і йдемо до неї з упевненістю. Чому?» — ставить питання директорка UNU-EHS Шень Сяомень.
Звіт порівнює системні проблеми із деревом: гнилі плоди — це наслідки гнилих коренів. Наприклад, замість того щоб просто посилювати переробку пластику, варто спитати: чому ми взагалі виробляємо стільки одноразового? Які уявлення про розвиток це підтримують?
Зміна можлива, якщо одночасно працювати над внутрішніми (цінності, переконання) та зовнішніми (інституції, політика) важелями.
Звіт визначає п’ять напрямів, де потрібні глибинні трансформації:
Переосмислити відходи — з непотрібного в цінне
Жити в гармонії з природою — замість експлуатації
Від індивідуалізму до співвідповідальності
Дивитися на віки вперед, а не на секунди
Міняти орієнтири: не зростання економіки, а добробут планети
Звіт критикує технології, як-от солярне геоінженерство, за те, що вони лікують симптоми, а не причини. Наприклад, розпилення аерозолів у стратосферу для зниження температур не зменшує викидів, а залишає систему недоторканою. Це — косметика, а не лікування.
«Системи створені людьми — і можуть змінюватися», — наголошує співавторка звіту Зіта Шебешварі.
Попри «дельту приреченості» — страх, конфлікти інтересів і інерцію — зміни можливі. Звіт ООН не лише про уникнення катастрофи, а про нове бачення майбутнього, де ми не просто зменшуємо шкоду, а створюємо умови для процвітання наступних поколінь.
