Джерело: Obukhiv first!
Здається, це найкраще, що бачив наш літературний процес за останній час:
Тихим поступом, лапками кішки
Ти приходиш, коли не чекають.
Залишивши тепло за обніжком,
Літні дні ледь помітно зникають.Ти Дніпро загортаєш в тумани,
Свіжим подихом літнього ранку.
Своїм пензликом жовто-багряним
Розфарбуєш ліси до світанку.Твій парфум - запах прілого листя,
Що в Забарі, мов килим зі сходу.
Твоя сукня - бурштин на обійстях,
А на шиї - намисто із глоду.Дощова, календарна чи пізня -
Ти прийдеш, облетівши півсвіту.
Вип'єм кави удвох... Але завтра.
Бо сьогодні - останній день літа.
***
Що цікаво, аудіоверсія (пісня) РЕАЛЬНО норм, не гімн Обухова, не він.
