Проект "Намалюй мені вірш" став потужним імпульсом для об'єднання українських митців навколо безсмертної поезії Ліни Костенко.
Про це йдеться в матеріалі видання uspih.in.ua.
Унікальна мистецька подія знайде своє завершення в стінах Музею Театрального, музичного та кіно мистецтва України, що розташований на території Києво-Печерської Лаври. Виставка триватиме з 15 по 30 вересня.
Це проект про любов до слова і образу, про вічне і глибоке, що може передати поезія та мистецтво. Коли я задумувала цей проект, прагнула створити простір, де поезія могла б заговорити мовою фарб і пензля. Я хотіла показати, як слово може перетворитися на образ, і як ці образи можуть надихати та спонукати до роздумів. Виставка є кульмінацією цього процесу, де кожна робота – це історія, розказана крізь призму особистого бачення художника, обраного ним вірша, — зазначає Ванда Орлова, авторка ідеї, реалізації та організаторка проекту “Намалюй мені вірш”.
Протягом весни та літа українські художники брали участь у захопливому проєкті "Намалюй мені вірш", перетворюючи поезію на живопис. Особливу увагу привертають роботи Наталії Азарної та Юлії Великої, які, не знаючи одна одну, створили дві абсолютно різні, але глибоко пов'язані інтерпретації вірша Ліни Костенко "Шалені темпи". Їхні картини – це яскравий приклад того, як один і той же твір може надихнути на створення абсолютно різних світів.
Коли я обирала вірш Ліни Костенко, мене найбільше вразила його контрастність — шалена сучасність та прості, майже забуті цінності. Я вирішила зобразити осінні яблука як символ того, що залишається незмінним попри стрімкий темп життя. Мої яблука — це символ дому, спокою та тепла, що нагадує про коріння та зв’язок з рідною землею. Вони втілюють у собі дух часу, який хоч і змінює все навколо, але не може змінити людську душу і пам’ять про найважливіше. Для мене було важливо передати цю простоту і глибину водночас, коли найпотужніші почуття народжуються з чогось зовсім буденного, - розповіла Наталія Азарна.
Моя картина на цей вірш Ліни Костенко розповідає іншу історію — про шалений ритм сучасності, про швидкість і постійну гонку за невловимим. Я обрала тему дороги, яка стає метафорою нашого життя: постійний рух вперед, прагнення встигнути за часом, що не належить нам. Я хотіла передати енергію та хаос сучасного світу, той ‘металевий’ темп, який диктує нам свої правила. Проте, як і у вірші, в моїй роботі теж є місце для тиші та зупинки — для усвідомлення того, що справжні цінності не завжди лежать на швидкісних магістралях. Вони, як ті осінні яблука, чекають на нас там, де ми зовсім не сподіваємось їх знайти, - додає Юлія Велика.
Цей проєкт - це міст між поезією та образотворчим мистецтвом, який відкриває нові горизонти для творчості та сприяє глибшому розумінню нашої культурної спадщини.
Мене завжди захоплювала поезія, і я давно мріяла створити кілька картин на основі поетичних творів. Цей проект дав мені таку можливість. Мої роботи були написані під враженням від вірша “Крила” та вірша про жінку, і я намагалася передати глибину емоцій, які вони викликали в мене, втілюючи їх в образні форми і кольори. Картина “Крила” – це моє бачення батьківської любові, яка, як кисень, допомагає сформувати крила нової особистості. Композиція “Танок” відображає багатогранний характер жінки, її невгамонний дух. Кожна фігура в русі передає певний стан. Я хотіла, щоб кожен мій мазок пензля був так само тонкий і витончений, як слова Ліни Костенко, які оживають у нашій свідомості, - поділилася своїми враженнями Наталія Токарська, котра взяла участь у цьому проекті.
Об'єднавши митців різних поколінь і стилів, проект "Намалюй мені вірш" показав, наскільки багатогранною і багатою може бути українська культура.
Богдан Очерклевич, художник з багаторічним досвідом, зізнається, що проект став для нього новим цікавим викликом:
Зазвичай я малюю з натури, або по фото — те, що мені сподобалося! Це портрет, який мене вразив, цікавий натюрморт чи пейзаж, або абстракція по настрою. Але тут я захотів доторкнутися до поезії улюбленої поетеси Ліни Костенко за допомогою пензля і яскравих фарб, відчувши необхідність переосмислити своє мистецтво через свої відчуття та бачення! Поезія Ліни Василівни спонукає до глибоких роздумів, рефлексій та ідей, і я спробував їх передати у своїй роботі. Для мене важливо було знайти баланс між літературною основою і візуальним втіленням ідеї, розкрити своє бачення, і поєднати це усе разом, додавши глибоких сенсів у свою картину, - розповів митець.
Виставка є результатом плідного діалогу між поезією та образотворчим мистецтвом, де кожен художник пропонує свою унікальну візуальну інтерпретацію віршів Ліни Костенко. 100 різнопланових робіт створюють захопливий полілог, який запрошує до глибоких рефлексій.
