Джерело: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник
Зокрема, про майстра, що робив їх для чийогось воза, витесував бруски для обода, оббивав їх металом, виготовляв спиці та ступиці, з’єднував усі деталі так, як це робилось ще за дідів-прадідів, - йдеться у дописі.
А ще більше – про господаря, який, очевидно, наїздив не одну сотню кілометрів на надійному сільському транспорті, обслуговуючи власну садибу та й, скоріше всього, допомагаючи односельцям.
Колеса могли б розповісти і про сільських коней – гнідих, вороних, рудих чи сірих, які колись були важливою тягловою силою на селі.
Однак колеса мовчать, тихо доживаючи власного віку десь на безмежних просторах зони відчуження...
