Джерело: КЗ КОР Ржищівський археолого-краєзнавчий музей
Різдвяні свята на Ржищівщині традиційно супроводжуються давніми обрядами, які зберегли свою унікальність та колорит. Головною подією є Різдвяний цикл свят, який триває від Святвечора до Водохреща і символізує відродження нового сонця.
Колядування — один із найважливіших звичаїв Ржищівщини. Воно включає обхід домівок із виконанням колядок і віншувань, що прославляють народження Ісуса Христа та бажають господарям щастя й добра. Учасники обряду одягалися у святковий одяг, дівчата прикрашали себе стрічками, вінками та коралями, а хлопці виготовляли яскраві різдвяні зірки.
Особливістю колядування на Ржищівщині є гуртування за територіальним принципом: колядники об'єднувалися в групи, кожна з яких мала свого лідера, звіздаря, скарбника та музикантів. Коляда тривала всю ніч, поки не обходили кожен будинок.
Вертеп як театральне дійство з'явився на Ржищівщині у ХХ столітті. У Святвечір діти носили кутю та дарунки до родичів, а також поминали душі померлих.
Сучасні колядки, створені в умовах війни, набули нового змісту, наприклад, "Зірка яскрава в небі тривожному", яка відображає реалії сьогодення і віру в перемогу.
Традиції Ржищівщини — це спадок, який зберігає зв'язок із предками, додає святам особливого колориту та дарує спільноті відчуття єдності й надії.
