Джерело: archaeology.org
На місці розкопок Гаутен-Кастеллум у Нідерландах дослідники виявили сотні насінин чорної блекоти в порожній кістці тварини, датованій між 70 і 100 роками нашої ери. Цей винятковий артефакт є першим безперечним доказом того, що римляни збирали цю рослину.
Чорна блекота, також відома як беладонна, здавна використовувався в різних культурах. Її отруйні властивості роблять її небезпечною для вживання в їжу, але в невеликих дозах воно може мати знеболюючі та седативні ефекти.
Стародавні тексти, такі як роботи Плінія Старшого, описують використання рослини для лікування різних захворювань, включаючи грудні захворювання, зубний біль і лихоманку. Однак Пліній також застерігає від його використання через ризик серйозних побічних ефектів, таких як галюцинації та божевілля.
Відкриття в Гаутен-Кастеллумі дає уявлення про те, як римляни могли використовувати чорну блекоту. Кістка тварини, ймовірно, служила контейнером для зберігання насіння, а березова смола, використана для запечатування одного з кінців, могла допомогти зберегти їхню свіжість.
"Це відкриття важливе, бо безсумнівно доводить, що римляни збирали насіння чорної блекоти," - каже археолог Маайке Гроот з Вільного університету Берліна. "Ми точно не знаємо, як вони використовували блекоту в Гаутен-Кастеллумі, але вважаємо, що її, ймовірно, використовували як ліки."
Це дослідження кидає нове світло на використання лікарських рослин у римському суспільстві та підкреслює важливість археології для розширення нашого розуміння стародавніх практик і знань.
