Джерело: Україна Інкогніта
Однак палац і досі стоїть пусткою у стані напівруїни. Територія зачинена для відвідувачів, охоронець і високий паркан не дозволяють навіть побачити колишню велич маєтку. Якщо обійти територію з боку лісу, видно сучасний дерев'яний котедж на березі озера. Це свідчить, що кошти у власника є, але палац залишається без уваги.
Громадськість вимагає відповідальності
Байдужість власника та обмеження доступу до об’єкта культурної спадщини викликають обурення серед місцевих мешканців і активістів. Влада, яка свого часу продала садибу за копійки, також залишається у фокусі критики.
Необхідність законодавчого врегулювання
Активісти наголошують на потребі ухвалення або посилення законів, які б зобов’язували власників історичних об’єктів забезпечувати їхнє збереження. У разі порушення умов догляду такі пам'ятки мають повертатися у комунальну чи державну власність без компенсації.
Чи існує такий закон уже зараз? Якщо ні, то його прийняття могло б стати вирішенням для збереження української культурної спадщини, що нині руйнується через байдужість.
Палац Страшинських — ще один приклад того, як бездіяльність власників і недосконалість законодавства залишають націю без її історичного надбання.
***
