Джерело: pragmatika.media
Журнал PRAGMATIKA.MEDIA разом із профільними експертами, представниками влади та девелоперами дослідив, як відсутність координації впливає на розвиток регіону та де проходить межа між автономією громад і створенням єдиного міського простору.
За словами урбаніста й аналітика Cedos Сергія Момотюка, головна проблема передмість полягає не стільки в доріжках чи розв’язках, скільки у провалені просторовій політиці. Модель екстенсивного «спального передмістя» призводить до того, що громади масово будують житло задля швидких податкових надходжень, але «експортують» транспортні й соціальні проблеми до столиці. Без спільного генерального плану та координаційного органу кожна громада діє автономно, що лише поглиблює інфраструктурний колапс.
Голова профільного комітету ВР Олена Шуляк наголошує, що європейський досвід агломерацій (Барселона, Лондон, міста Фінляндії) показує: співпраця не означає поглинання слабших громад сильнішими. Громади мають зберігати фінансову автономію, але узгоджувати спільні правила у сфері транспорту, інженерних мереж та просторового планування. Це особливо критично в умовах зростання кількості ВПО, яких прогресивні громади сприймають як людський капітал та потенціал для розвитку, а не лише як соціальне навантаження.
Директор Департаменту містобудування та архітектури КОВА Ярослав Янович зазначає, що передмістя Києва вже давно перестали бути суто «спальними» районами. Розвиток сучасної квартальної забудови, публічних просторів та рекреаційних зон дає змогу формувати унікальну ідентичність міст-супутників.
Перший заступник Ірпінського міського голови Олександр Пащинський підкреслює, що Ірпінь уже є самодостатнім містом із власною економікою (майже 15 тисяч суб’єктів господарювання на 80 тисяч населення). Окрім маятникової міграції до столиці, існує й зворотний потік: кияни їздять до Ірпеня на роботу та відпочинок у парках.
У свою чергу, девелопери зазначають, що запит покупців вже давно вийшов за межі «дешевшої альтернативи Києву». Сучасний ринок вимагає створення повноцінного міського середовища із власною інфраструктурою, де житлове будівництво поєднується зі створенням якісних публічних просторів та робочих місць.
