Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Міжнародна команда вчених з Ірландії, США, Шотландії та Нідерландів проаналізувала, як індустрія штучного інтелекту бере під контроль суспільний наратив та регуляторні заходи. Проаналізувавши масив медіапублікацій навколо ключових екологічних та технологічних самітів і розробки Акту ЄС про ШІ, науковці виявили 249 чітких випадків «корпоративного захоплення», коли державні інститути починають діяти в інтересах корпорацій, а не громадян.
Найпоширенішим механізмом впливу виявилося «захоплення наративу» через просування тез про те, що будь-яке регулювання нібито «душить інновації», а бюрократія шкодить національним інтересам. Корпорації активно використовують лобізм, фінансові пожертви політичним партіям і модель «дверей, що обертаються», коли колишні чиновники переходять на високооплачувані посади в ШІ-компанії. Усе це веде до свідомого пом'якшення нагляду: дослідники наводять приклад, коли в жовтні 2025 року Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після тривалого тиску індустрії відкрито виступила за масштабне скасування регуляторних обмежень.
Окрім маніпуляцій у пресі, Big AI систематично вдається до обходу чинного законодавства. Це проявляється у суперечливих інтерпретаціях та прямих порушеннях антимонопольного права, законів про захист конфіденційності, авторських прав та умов праці. Керівниця дослідження доктор Абеба Бірхане наголошує, що великі технологічні компанії дедалі частіше чинять тиск або карають внутрішніх інформаторів (викривачів), незалежних науковців та законодавців, які намагаються вказати на потенційні ризики безконтрольного впровадження комерційних алгоритмів.
Співавтори звіту попереджають, що відсутність жорсткого нагляду за індустрією ШІ ставить під удар критично важливі сфери: від довіри до наукових знань та інформаційних екосистем до функціонування систем освіти й охорони здоров'я. Повсюдне впровадження автоматизованих систем, які працюють за принципом «чорної скриньки» (коли логіка прийняття рішень прихована), загрожує незалежності органів соціального забезпечення та базовим правам громадян. Корпоративний контроль над технологіями фактично підриває суверенітет регуляторних органів, підпорядковуючи інтереси суспільства комерційній вигоді кількох гравців ринку.
Для протидії цьому процесу автори дослідження пропонують перейняти успішний досвід інших галузей, які свого часу боролися з «корпоративним захопленням», зокрема тютюнової, нафтової та фармацевтичної промисловості. Необхідно на законодавчому рівні закріпити повне розділення державних та приватних інтересів, запровадити суворі правила декларування конфлікту інтересів на наукових конференціях та в урядових комісіях. Також ефективними інструментами є методи кліматичного активізму: формування широких суспільних коаліцій, судові позови проти монополістів та медійний тиск на регулятори.
З практичної точки зору, суспільству потрібні альтернативні точки опори для опору технологічному диктату. Науковці закликають уряди збільшити державне фінансування незалежних розслідувань, проводити регулярні зовнішні аудити комерційних ШІ-технологій та вимагати повної прозорості у процесах законотворчості. Лише через посилення громадянського суспільства, підтримку незалежної журналістики та залучення до дискусії профспілок і маргіналізованих спільнот можна змусити Big AI діяти в межах правового поля та нести реальну відповідальність.
