
Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Його здійснювали лише окремі археологічні культури, зокрема культури лійчастого посуду, міхельсберзька, кулястих амфор і мержановицька. На деяких об’єктах знайдено й поховання, як-от відоме поховання Мауер у Відні.
«Тут працювали в шахтах глибиною до восьми метрів, далі горизонтально врізалися в схили (зона VI), робили широкі ями зі зрізаними стінками на рівнинах (зона I) і, ймовірно, невеликі тунелі у схилах», — пояснила докторка Єва Ванічкова.
Разом із похованнями Мауер, поховання в Крумловському лісі — це найдавніші відомі нам шахтні могили Європи.
Щоб відновити історію похованих людей, команда Ванічкової провела комплексний аналіз: визначення віку, статі, стану здоров’я, раціону, родинних зв’язків і походження. Дослідження опубліковане в журналі Archaeological and Anthropological Sciences.
Виявлено три поховання: двоє дорослих і немовля. Залишки позначені як H1/2002, H2a/2002 і H2b/2002.
Дорослі виявилися жінками. Морфологічний та тапономічний аналізи показали: H1/2002 мала 30–35 років, H2a/2002 — 35–40 років.
Черепи жінок H2a (ліворуч) і H1 (праворуч). Джерело: F. Fojtík, Vaníčková та ін., 2025
Їхні кістки свідчать про надзвичайно важку працю: на хребцях — остеофіти (кісткові нарости), вузли Шморля (деформації дисків), гіперкіфоз (надмірний вигин хребта), ерозія. Сліди м’язових кріплень указують, що вони працювали у нахиленому положенні, імовірно в тісних шахтах.
Ізотопний аналіз показав, що жінки були місцевими та мали раціон з незвично високим вмістом тваринного білка порівняно з іншими неолітичними групами Чехії. Можливо, це було потрібно для підтримки фізичної сили під час видобутку кременю.
Водночас на одній з кісток (ліктьовій) знайдено незрощений перелом, що свідчить: навіть поранених змушували працювати.
Існує гіпотеза, що саме жінок могли змушувати працювати під землею через зростання соціальної ролі чоловіків у енеоліті: найважчі роботи виконували ті, кого легше примусити.
ДНК-аналіз засвідчив родинний зв’язок між жінками, імовірно, вони були сестрами. У дитинстві вони зазнали сильного стресу — про це свідчать лінії Гарріса та гіпоплазія емалі на зубах. Причина смерті невідома.
Немовля залишається загадкою: воно померло на 38–40 тижні вагітності й не було родичем цих жінок — його ДНК відрізняється за п’ятьма алелями.
Причина поховання немовляти разом із двома жінками невідома. Однак пояснення для жіночих поховань у шахті може бути таким: «Практична цінність кременю була невелика, адже його можна було збирати на поверхні. Можливо, камінь із глибини мав символічне значення як спадок предків», — зазначає Ванічкова.
Кремінь часто використовували для престижних речей — сокир, лез, кинджалів, які пізніше відкладали у ритуальні сховища. Тож його видобуток міг мати не лише практичне, а й соціально-культурне значення.
Можливо, видобуток кременю вважали сакральною працею, що поєднувала живих із підземним світом предків. Як жінки були безпосередньо пов’язані з шахтарською працею, можливо, існувала традиція «повертати» їх у землю.
Багато питань лишаються відкритими, зокрема чи працювали ці жінки добровільно, чи були примушені.