Джерело: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник
У пресі здичавілих корів часто називають «дикими», хоча з наукової точки зору це не зовсім правильно. Водночас їх дійсно можна вважати «дикими» за низкою ознак, які наближають їх до пращура — тура. Це і проживання в умовах дикої природи поруч із хижаками, і добування їжі без підгодівлі, і відсутність ветеринарної допомоги. Крім того, їхня поведінка є абсолютно дикою.
За останніми спостереженнями співробітників Заповідника, у стаді налічується 12 особин, серед яких двоє телят (у 2023 році чисельність складала 11 голів). Під час останнього візиту до місця проживання корів не було чути тривожного ревіння, що є доброю ознакою: втрат у стаді останнім часом не зафіксовано.
Осередок проживання здичавілих корів є справжньою «гарячою точкою біорізноманіття». Тут мешкають ведмеді, рисі, вовки, шакали, пугачі, гадюки та багато інших видів. Успіх виживання стада в екстремальних умовах значною мірою пояснюється його чіткою соціальною структурою, яка забезпечує ефективний захист від хижаків.
На сьогодні здичавіла велика рогата худоба в Заповіднику не має охоронного статусу, адже це унікальне явище поки що не врегульоване законодавством. Утім, стадо може стати прикладом природного «ревайлдинг-проєкту», який демонструє можливості відновлення дикої природи.
Заповідник продовжує досліджувати це незвичайне стадо та ділитися його історією з читачами.
