Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Калігула, відомий своєю жорстокістю та непередбачуваною поведінкою римський імператор, імовірно, мав глибокі знання про лікувальні рослини — про це свідчить нове дослідження Єльського університету.
Дослідження, проведене Програмою давньої фармакології Єльського університету (YAPP), дає нове прочитання короткого епізоду з життя Калігули, який описав історик Светоній у «Життях дванадцяти цезарів» — біографічній збірці про римських правителів від Юлія Цезаря до Доміціана.
Згідно з цією історією, римський сенатор преторського рангу, що страждав на невстановлену хворобу, вирушив на лікування до грецького курортного міста Антикіра, сподіваючись на зцілення від препаратів з морозника — рослини з нібито цілющими властивостями. Коли він попросив продовжити лікарняний, Калігула наказав його стратити, з іронічним коментарем: «Коли морозник не допомагає — допомагає кровопускання».
Учені Єля, поєднавши етноботанічні дослідження з глибоким аналізом джерел, уточнили контекст цього епізоду: Антикіра функціонувала як античний аналог клініки Mayo — елітного медичного центру для багатих і впливових римлян. За словами автора дослідження Ендрю Коу, Калігула, попри свою репутацію тирана, володів значно більшими знаннями про медицину, ніж вважалося раніше.
Антикіра — невелике портове містечко в регіоні Фокіда (центральна Греція), відоме лікуванням препаратами з морозника. У стародавні часи рослину використовували як проносне, засіб від епілепсії й «божевілля». Білі види морозника нібито лікували голову, а чорні — прочищали кишечник.
Ідентифікація цієї рослини в джерелах ускладнена тим, що стародавні автори нерідко називали морозником кілька різних видів. Сучасні жителі Антикіри, наприклад, ототожнюють її з карликовою бузиною, що не відповідає описам у римських джерелах.
Дослідники виявили, що морозник не ріс у достатній кількості поблизу самої Антикіри — найближчі природні зарості знаходяться на висоті понад 760 м над рівнем моря на горі Гелікон. Утім, ліки, виготовлені в Антикірі, славилися своєю ефективністю. За описами Плінія, їх іноді змішували з рослиною sesamoides, що пом’якшувала побічні ефекти.
Починаючи з I ст. до н.е., завдяки грецьким лікарям і книгам, які прибували до Риму, римляни дізналися про Антикіру як про центр унікальної фітотерапії. Як зазначає співавтор Тревор Люк, «Антикіра не мала ні культурного, ні економічного значення — її знали лише завдяки лікам з морозника. Це був приклад стародавнього медичного туризму».
Біографія Калігули у Светонія розділена на дві частини: перша — кар’єра, друга — «безумства і жорстокості». Проте дослідники вважають, що імператор, хоч і був тиранічним, мав знання в медицині. Наприклад, Філон Александрійський згадує, що Калігула добре орієнтувався у мореплавстві, торгівлі та фармакології.
Калігула, за джерелами, вірив, що його батька Германіка отруїли, що могло спонукати його вивчати отрути та протиотрути. Існують оповіді, які свідчать про глибоке розуміння ним дії токсичних речовин. Дослідники також вказують, що він імовірно сам страждав від епілепсії, безсоння і психічних розладів — хвороб, для яких призначали морозник.
Його жарт про «кровопускання» натякає на знайомство з трактатом «Про медицину» Цельса — популярним римським медичним посібником того часу, де згадувалося про кровопускання як альтернативу морознику при епілепсії.
«Можливо, Светоній помилявся, і Калігула не наказував стратити сенатора, а просто запропонував інше лікування», — припускає Тревор Люк.
«Ми не виправдовуємо Калігулу, — додає він, — але пропонуємо більш повний портрет правителя, який, хоч і був божевільним, ймовірно, розумівся на медицині свого часу».
