Пошук

У Києві з’явилася вулиця Отамана Зеленого

У Києві з’явилася вулиця Отамана Зеленого

Як повідомили у Київраді, у травні цього року експертна комісія порекомендувала включити вулицю Россошанську до переліку міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією або її сателітами. Це тому, що назва Россошанська походить від назви російського міста Россошь, яке розташоване на території російської федерації.

Про це повідомляють Хроніки Обухова з посиланням на vechirniy.kyiv.ua.

Серед варіантів щодо перейменування найбільшу кількість, а саме 6 470 голосів, набрала пропозиція — вулиця Отамана Зеленого.

ЧИМ В ІСТОРІЇ ЗАПАМ’ЯТАВСЯ ОТАМАН ЗЕЛЕНИЙ

Отаман Зелений (Данило Терпило) народився у 1886 році у селі Трипілля на Київщині. Данило Терпило став Зеленим під час подій російської революції 1905–1907 рр. Саме тоді він із товаришами організував Трипільський гурток соціалістів-революціонерів.

Влітку 1908 року Данила арештували за державні злочини та засудили до заслання в Архангельську губернію в село Холмогорки. 1914-го він повернувся до Трипілля. Хлопця мобілізували на Західний фронт.

У 1917-му Данило брав участь у процесах українізації війська. Перший повстанський загін із земляків-трипільців Зелений створив восени 1918-го для боротьби із владою гетьмана Павла Скоропадського. Непримиренним противником Скоропадського отаман став тому, що за Гетьманщини землю знову повертали поміщикам. Із часом загонам Зеленого вдалося повалити гетьманську владу у його рідному Трипіллі.

23 листопада 1918 року повстанці взяли в облогу окупований німцями Обухів. У війська кайзера було 40 кулеметів, але трипільці змогли звільнити місто.

Зелений воював проти більшовиків на території Васильківського, Фастівського, Ржищевського, Обухівського та Переяславського повітів сучасної Київської області, а також на території Чернігівської, Полтавської і Подільської губерній.

У Переяславі 15 липня 1919 р. отаман Зелений урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 року про «возз’єднання» з Московією.

У вересні 1919 року Зелений з одним із загонів відбув до Кам’янець-Подільського. Там він зустрівся з урядовцями Директорії і Симоном Петлюрою. Визнав Директорію за верховну владу. 31 серпня 1919-го білогвардійці Денікіна захопили Київ. Зелений почав боротьбу з ними. У його армії було 30 тис. осіб. Повстанцям вдавалося кілька разів захоплювати Київ.

У жовтні 1919 року Зелений вступив у бій із козаками Денікіна. Там його поранило осколком снаряда. Данило Терпило загинув по дорозі до Трипілля.

Вступ більшовиків до Києва лютий 1919 року. Фото: з відкритих джерел

ЧОМУ ОТАМАН ВЗЯВ ТАКИЙ ПСЕВДОНІМ

Щодо причин, чому Данило Терпило став Зеленим, то існує чимало різних версій.

  • Згідно з першою, Терпило став Зеленим через власний одяг. Він довго носив зелену солдатську шинель.
  • Згідно з другою версією, один з партизанських таборів Данила був розташований на великій зеленій горі, і саме її колір й визначив псевдонім.
  • Суть третьої версії полягає в тому, що повстанський ватажок взяв собі це їм’я, бажаючи протиставити себе представникам інших політичних кольорів — червоного, білого та жовто-блакитного.
  • Прибічники четвертої версії стверджують, що за Терпилом закріпилося звичайне прізвисько, яке дав йому Симон Петлюра, бажаючи цим підкреслити, що у порівнянні з ним, головним отаманом армії УНР, Данило був ще «молодим та зеленим».
  • Існує і п’ята версія (її висунув краєзнавець Фесенко) за якою Данило Ількович взяв собі ім’я свого близького друга — Мирона Зеленого, який загинув під час першої російської революції. Саме ця версія, на думку дослідників, і є історично достовірною.
Читайте також: