Джерело: Тваринний світ України
Автор допису Віталій Падалка зафіксував у місті Боярці сіру ґаву, яка розмочувала сухий шматок хліба у калюжі. За словами дослідника, така поведінка є звичайною справою для ворон, проте подібні інтелектуальні здібності демонструють й інші види пернатих у різних регіонах країни.
Схожі процеси автор раніше спостерігав під час роботи у місті Ялті на березі Чорного моря. Великі морські птахи часто знаходили на пляжі сухі залишки їжі, які залишали після себе відпочивальники. При цьому пернаті виявляли високий рівень кмітливості й ніколи не намагалися розмочувати знайдені шматки у солоній морській воді.
Для розм'якшення їжі морські птахи перелітали до гирла річки Учан-Су, яка впадала в море безпосередньо біля пляжу. Вони бовтали сухий хліб у прісній воді, після чого поступово відщипували від нього невеликі шматки. Подібна поведінка свідчить про чітке розуміння птахами різниці між властивостями солоної та прісної водойм.
Оприлюднений допис викликав активне обговорення серед учасників спільноти та спровокував дискусію щодо походження назви кримської річки. Один із читачів припустив російське коріння топоніма, проте автор та інші коментатори спростували це твердження. Назва Учан-Су є кримськотатарською і перекладається як «гримуча вода», що пов'язано з однойменним водоспадом, розташованим вище над містом Ялтою.
Інші учасники обговорення підтвердили, що також неодноразово фіксували подібні прояви розуму у київських сірих ворон. Користувачі зазначають, що представники родини воронових є надзвичайно кумедними та кмітливими істотами. Вони здатні пристосовуватися до життя поруч із людиною та використовувати міську інфраструктуру для полегшення пошуку їжі.
Зокрема, очевидці поділилися фактами про те, як ворони навчилися розколювати міцні волоські горіхи. Птахи навмисно кладуть їх на проїжджу частину доріг і чекають, поки колеса автомобілів розчавлять тверду шкаралупу. Після проїзду транспорту пернаті швидко злітають на дорогу і скльовують очищене поживне ядро.
