Джерело: Біла Церква ретроспективна
Згідно зі збереженими документами Центрального державного архіву вищих органів влади, станом на 1929 рік ця релігійна споруда розташовувалася на околиці тодішньої вулиці Німецької. У цій затишній частині міста тривалий час компактно проживала німецька громада, а поруч знаходилося лютеранське кладовище. Однак на момент складання офіційного радянського документа культова будівля вже використовувалася місцевими євангелістами. Більшість цієї нової релігійної громади становили етнічні українці, які повністю розчарувалися в російському православ'ї, а також колишні штундисти.
Подальша доля цього унікального сакрального комплексу та всього навколишнього району виявилася трагічною через тогочасну антирелігійну політику. Буквально за кілька років після фіксації в документах євангеліську церкву було остаточно закрито радянською владою. Невдовзі після цього весь історичний німецький квартал разом із давнім кладовищем було безповоротно знищено. Ці сумні події викликали жваве обговорення серед сучасних білоцерківських істориків та краєзнавців у соціальних мережах.
Користувачі та дослідники у своїх коментарях окремо згадали фундаментальну наукову працю відомого історика Олексія Стародуба, яка присвячена некрополям міста. Автори історичної спільноти зазначили, що дбайливо зберігають цю цінну книгу з особистим авторським підписом покійного пана Олексія. Учасники дискусії з великою пошаною вшанували світлу пам’ять видатного білоцерківського дослідника, який передчасно пішов із життя. Його науковий доробок досі залишається головним джерелом знань про втрачені поховання регіону.
Окремим предметом дискусії між місцевими мешканцями стало точне географічне розташування колишнього протестантського та католицького кладовищ. Деякі містяни висловили припущення, що ці давні поховання колись знаходилися безпосередньо на місці нинішнього Парку Слави. Проте автори історичного проєкту оперативно внесли важливе картографічне уточнення до цього твердження. За їхніми перевіреними даними, старовинне лютеранське кладовище фактично розташовувалося на території сучасної спортивної арени місцевого коледжу.
Для остаточного розв'язання цього територіального питання дослідники пообіцяли найближчим часом оприлюднити детальну історичну мапу міста. Опубліковані архівні матеріали викликали великий інтерес серед білоцерківців, які цікавляться топонімікою та архітектурною спадщиною рідного краю. Сучасна вулиця, де колись знаходився німецький осередок, після численних радянських перейменувань наразі офіційно носить ім'я гетьмана Івана Виговського. Подібні краєзнавчі відкриття допомагають краще зрозуміти складну полікультурну історію розвитку Білої Церкви.
