Джерело: phys.org
Нове дослідження, опубліковане в журналі Antiquity, доводить, що цих птахів вперше приручили 3500 років тому — майже на тисячоліття раніше, ніж припускали вчені.
«Те, що люди забули про користь голубів, сталося порівняно недавно в нашій історії», — зазначає провідна авторка дослідження Андерсон Картер, біоархеолог з Гронінгенського університету (Нідерланди).
Голуби залишалися незамінними аж до XIX-XX століть, зокрема для передачі військових повідомлень. Лише винайдення телеграфу й телефону позбавило їх цієї «роботи». Оскільки люди тисячоліттями привчали голубів жити поруч, птахи нікуди не полетіли. Проте з ростом мегаполісів після промислової революції їх почали сприймати як розносників хвороб, що призвело до появи антиголубиної архітектури (наприклад, шипів на дахах).
Сучасні міські голуби походять від дикого скельного голуба з Середземномор'я та Близького Сходу.
Для нового дослідження команда вчених проаналізувала 159 давніх голубиних кісток, знайдених на археологічній ділянці Хала Султан Текке на Кіпрі. Зразки датуються XIII-XIV століттями до н.е. (Бронзова доба).
Дослідники виділили з кісток колаген і провели ізотопний аналіз, щоб дізнатися раціон птахів. Результати порівняли з даними про харчування тогочасних людей на Кіпрі.
Результат: раціон голубів майже повністю збігався з людським. Це свідчить про те, що птахи вже тоді харчувалися зерном із людських запасів і були одомашнені (або перебували на фінальній стадії приручення) приблизно у 1400 році до н.е.
Чому це відкриття важливе: раніше найдавнішими свідченнями одомашнення вважалися грецькі кам'яні голубники, датовані лише 300 роком до н.е. Нові дані відсувають цю межу на 1000 років углиб історії.
Головна мета дослідження — змінити споживче та вороже ставлення до цих птахів у сучасних містах і нагадати, що історія голубів нерозривно пов'язана з розвитком людської цивілізації.
