Весняний ранок на Чернечій горі - паломництво в "серце" України

Джерело: Oleksandr Malyon

Весняний ранок на Чернечій горі.

Зеленіє і квітне буквально все - каштани, бузок, тюльпани. Спів птахів створює ідеальний супровід.

Повноводний Дніпро своїм блакитним кольором довершує картину. Нарешті побував вдома. Знімав від душі, тож світлин багато,- розповів фотограф.

Довідково:

Ранні поселення:

• У другій половині І тисячоліття до н.е. на горі Московка, в урочищі Ісковщина, на Сорокопудовій, Пилипенковій та Тарасовій (Чернечій) горах знаходились ранньослов'янські поселення зарубинецької культури.
• На Тарасовій горі виявлено 3 поселення полян, курганний могильник та 12 скарбів Х-ХІІІ століть.

Середньовіччя:

• У XVI столітті в Каневі був організований козацький монастир, де доживали віку бездомні та покалічені козаки.
• Гора, яка колись належала монастиреві і по якій ходили ченці в чорних ризах, згідно з народною етимологією почала називатися Чернечою.

Шевченко і гора:

• 22 травня 1861 року Тараса Шевченка перепоховали на Чернечій горі, яка з того часу стала називатися Тарасовою.
• Влітку 1884 року за народні кошти на горі збудували перший народний музей Кобзаря - Тарасову світлицю, впорядкували могилу та встановили монументальний чавунний пам'ятник-хрест.
• 10 червня 1918 року Рада Міністрів Української Держави визнала могилу Тараса Шевченка національною власністю.

XX століття:

• У 1914 році, до 100-річчя з дня народження Шевченка, царський уряд заборонив святкувати ювілей. Доступ до Тарасової гори був обмежений жандармами.
• У 1923 році академік Володимир Різниченко запропонував створити Державно-національний Заповідний Парк на Тарасовій горі.
• 15 серпня 1941 року німецькі війська захопили Канів і пограбували заповідник "Могила Тараса Шевченка".
• 31 травня 1964 року на Тарасовій горі відбувся багатотисячний мітинг на честь 150-річчя з дня народження Шевченка.