Джерело: phys.org
Тварина непокоїться — і на це є причина. Вона подолала сотні миль із Міссурі до ранчо GP у місті Салфур-Спрінгс на північний схід від Далласа. Теда Поґ, яка разом із чоловіком Крісом володіє цим ранчо, розуміє, що неспокій тварини скоро може перерости в щось інше.
Поґ сідає у гольфкар, а пікап і причіп слідують за нею. Як тільки причіп зупиняється біля загону, зарослого високою травою, з нього виривається американський бізон у всій своїй шестифутовій, кошлатоголовій та горбатоплечій величі.
Для Поґ, яка є членом індіанського народу маскоги (крик), поява бізона — це повернення до культурного коріння. Вона, як і багато інших індіанських ранчерів у Техасі та по всіх США, є частиною ініціативи з повернення бізонів на їхні землі. Цей рух відновлює зв’язок індіанських народів із їхньою спадщиною та сприяє економічній незалежності їхніх громад. Він також відроджує північноамериканські прерії.
У доісторичні часи бізони населяли всю Північну Америку, від Аляски до Мексики. На момент прибуття Колумба у XV столітті на Великих рівнинах мешкало близько 30 мільйонів бізонів. Але через 300 років колонізація, будівництво трансконтинентальної залізниці та політика уряду США, яка заохочувала полювання на бізонів для примусу індіанців переселятися в резервації, скоротили популяцію до менше ніж тисячі тварин.
Бізонів, яких вдалося врятувати, тримали у невеликих стадах завдяки зусиллям північних і південних ранчерів. Завдяки подальшим ініціативам, сьогодні в США нараховується близько 20 500 бізонів у природоохоронних стадах і 420 000 у комерційних. Однак жоден із них не живе так вільно, як їхні предки.
Разом із винищенням бізонів було втрачено традиційний спосіб життя індіанців. Сьогодні корінні громади повертають свою культурну спадщину та автономію через збереження бізонів.
Згідно з даними Національної асоціації бізонів, на землях індіанських племен нині проживає близько 30 000 бізонів. У 2014 році було підписано історичну "Бізонну угоду", яка передбачає відновлення бізонів на 6,3 мільйона акрів племінних земель.
Для племен із федеральним визнанням процес відновлення бізонів досить простий, оскільки тварин передають через організації на кшталт Міжплемінної бізонної ради. Проте для індіанських ранчерів, які працюють поза племінними структурами, цей процес є набагато дорожчим.
Бізони не лише мають духовне значення для індіанців, але й позитивно впливають на екосистему. Вони підвищують різноманіття рослин, удобрюють ґрунт, створюють умови для тварин, таких як амфібії та птахи, і мають симбіоз із луговими собачками, які, своєю чергою, є їжею для хижаків, таких як чорнолапі тхори.
Завдяки своїй здатності трансформувати ландшафт бізони заслужили звання "екосистемних інженерів". Для Поґ це підкреслює важливість її роботи як ранчера та природоохоронця.
"Усе, що ми робимо з бізонами, відчувається як Божий задум," — каже Поґ. "Завжди здається, що саме це ми й маємо робити."
