В ній зауважив 2 цікаві моменти.
ПЕРШИЙ це граніти біля Білої Церкви. Саме серед них, на мою думу, треба шукати урочище Гострий камінь, де в 1596 році відбулася битва між козаками Матвія Шаули і військами Станіслава Жолкевського.
Альтернативна версія вказає на біляобухівське, десь між Трипіллям і Щербанівкою, розташування цього місця. Цієї думки, зокрема, притримувався Домотенко. Втім, я вже писав, що можливо він «натягнув» битву у Гострому камені біля Білої Церкви на урочище Козацьке біля Трипілля. А може і ні. Поки місце не локалізоване, хоч не хоч, гіпотези про його локалізацію існують як евклідові прямі – паралельно.
ДРУГИЙ момент стосується бурштину. В дитинстві моєю улюбленою книжкою було «За солнечным камнем» якогось прибалтійського автора. Відносно недавно на слуху були «бурштинові війни» на Поліссі. Те, що трохи бурштина було по нашим берегам Мирослав узнав кілька днів тому із фрази:
… На правобережжі Дніпра, починаючи від старих Петрівців, через Межигір’я — Київ — Трипілля й далі на південь до Трахтемирова, в зелених глауконітових пісках т. зв. Харківського поверху констатовані первісні родовища бурштину гарної якості. Ці родовища ще мало досліджені з кількісного боку, але можна думати, що вони можуть мати промислове значіння, тим більше, що німецькі родовища Замлянда вже майже вичерпано, й на всесвітньому ринкові почувається брак цього матеріялу…
Такі от Хроніки Амбера Обухівського району.
***
Фоточка архетипової трипільської тітоньки з бурштину сучасна, до справи малодотична, але для оформлення посту піде.
